Як покращити екологію столиці та про найголовніші плани на рік: інтерв’ю з Олександром Возним

З директором Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександром Возним «Вечірній Київ» говорить про перспективи Деснянських та Осокорківських луків, нове заповідання у столиці та пріоритети в природозахисних заходах.

ОСОКОРКІВСЬКІ ТА ДЕСНЯНСЬКІ ЛУКИ — ОХОРОНЮВАНІ ТЕРИТОРІЇ, НА ЯКІ НІХТО НЕ МАЄ ПРАВА ЗАЗІХАТИ

— Розкажіть, будь ласка, які, на вашу думку, найцінніші природні території столиці були заповідані за минулий рік та за минулі 10 років?

— Почнімо зі статистики. За останні 10 років у столиці було створено чи оголошено 61 територію та об’єкт природно-заповідного фонду (ПЗФ) місцевого значення загальною площею понад 4800 га. Станом на початок цього року загальна площа територій та об’єктів ПЗФ у столиці становить 21 774 га, а це — майже 26% площі нашого з вами міста. Для порівняння: по площі — це фактично, як два Ужгорода разом або понад половину площі Львова.

Кожен зі створених об’єктів ПЗФ має важливу природоохоронну, наукову або естетичну цінність. І це обґрунтовується у відповідних клопотаннях перед ухваленням рішення про заповідання. Тому якось виокремлювати «найцінніші» об’єкти недоцільно — кожна територія унікальна та відіграє важливу роль у збереженні екосистеми столиці. Однак, ми можемо згадати тут такі локації, як ландшафтний заказник «Броварський ліс», ті самі «Осокорківські луки» або комплексні пам’ятки природи місцевого значення «Зелений гай» та «Вовча гора».

— Яким ви, як головний столичний еколог, бачите найближче майбутнє Осокорківських та Деснянських луків? В чому складності (або відсутність складностей) збереження цих територій? Запитання потребує відвертої відповіді, адже навколо цих локацій багато маніпуляцій та брехні.

— Важливо розуміти, що станом на сьогодні обидві території мають офіційний природоохоронний статус. Тобто на рівні міста зроблено все можливе для їхнього надійного захисту від будь-яких загроз забудови.

Зокрема, «Осокорківські луки» були оголошені ландшафтним заказником місцевого значення ще у 2019 році, а у 2023–2024 роках рішення Київради та відповідні розпорядження Київської міської військової адміністрації закріпили їх охоронний статус, визначили режим використання та передбачили заходи для ефективного збереження екосистеми. Аналогічний процес відбувся і для «Деснянських луків», які стали заказником у 2020 році.

Що стосується охоронних зобов’язань, то за «Осокорківські луки» відповідає КП УЗН Дарницького району, а за «Деснянські луки» — «Київський еколого-культурний центр». Крім того, в рамках розпорядження Київської військової адміністрації «Осокорківські луки» включені до переліку об’єктів, на яких забезпечується муніципальна охорона.

Безумовно, є певні виклики. Наприклад — недавня позовна заява забудовника ТОВ «Контактбудсервіс» щодо визнання протиправними та нечинними рішення Київради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Осокорківські луки» та розпорядження КМВА «Про затвердження Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Осокорківські луки». Але хочу запевнити громаду — Київрада та КМДА доводитимуть безпідставність і необґрунтованість позовних вимог ТОВ «Контактбудсервіс».

У КИЄВІ МАЄМО ПРОВЕСТИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАЯВНОЇ ФАУНИ

— Щодо фейків про горобців: чи досліджували питання про зменшення популяції у столиці фахівці-орнітологи та чи ділилися вони з вами даними?

— Варто почати з того, що коли називають будь-які цифри та статистику, дуже важливо розуміти, звідки ці дані взялися. Так от цифра, яку назвала одна організація, яка називає себе екологічною, вочевидь, взята зі стелі. Бо для того, щоб заявляти, що якісь представники фауни зникли або різко зменшилася їх кількість, важливо мати дані за попередні роки, провести серйозні наукові спостереження, а потім порівнювати з новими даними. Нічого подібного цією організацією зроблено не було. І без жодних доказів було заявлено — кількість горобців знизилася в 50 разів. Цікаво, що загальну цифру вони також не назвали, бо не знають.

Водночас всі хто буває в київських парках та й просто уважно спостерігає на вулицях, не дадуть збрехати — горобці в місті є. Зокрема, їх можна побачити на тому самому Оболонському острові — регулярно бачу їх у північній частині острова, коли буваю там.

Безумовно, фахова дискусія потребує наукового підходу і досліджень. На жаль, повномасштабне вторгнення внесло свої корективи в наші плани провести дослідження біорізноманіття столиці. Але сподіваємося, що цього року нам ніщо не завадить таке дослідження провести.

Тим часом після консультацій з орнітологами ми розробили й встановили 300 нових годівничок для птахів у київських парках та скверах. Це один із заходів, який допомагає підтримувати міських птахів у складних погодних умовах.

ЧЕКАЄМО НА НОВІ ПРОПОЗИЦІЇ ПО СТВОРЕННЮ ОБ’ЄКТІВ ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

— Поділіться, будь ласка, планами щодо заповідання на 2025 рік — чи є у вас пакет пропозицій від депутатів, активістів?

— З початку 2025 року до Департаменту надійшло два клопотання щодо оголошення нових територій природно-заповідного фонду. Перше — від ГО «Старовікові дуби» щодо створення ботанічних пам’яток природи.

Департамент розглянув це клопотання, однак повернув на доопрацювання через недотримання вимог, визначених у Законі України «Про природно-заповідний фонд України».

Друге — від ГО «Парк Прирічна», яка ініціювала оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Затока Собаче Гирло». Наразі це клопотання опрацьовується в установленому порядку нашим Департаментом.

На сьогодні ми проводимо консультації з КО «Київзеленбуд» з приводу поданнями ними декількох об’єктів на заповідання. Зокрема, йдеться про підготовку матеріалів щодо оголошення пам’яток місцевого значення «Дуб розкішний» та «Дуб на Нивках». Обидва дерева зростають в межах парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Нивки» та мають поважний вік — понад 300 та 200 років відповідно. Тож розраховуємо, що найближчим часом до департаменту надійдуть ці нові матеріали для заповідання.

Також хочу нагадати, що згідно з законом, наш Департамент самостійно не може ініціювати клопотань про заповідання об’єктів місцевого значення і має лише функцію їх розгляду. Сторона, що готує клопотання, має додати обґрунтування створення заповідного об’єкта, експертний висновок тощо — повний перелік зазначений у Законі України «Про природно-заповідний фонд». Якщо все відповідає вимогам, наш департамент схвалює клопотання і здійснює підготовку і подання відповідного проєкту рішення Київської міської ради.

Користуючись нагодою хочу запропонувати усім, хто критикує рішення Київради від травня 2024 року про заповідання, уважно його прочитати. Воно не висуває жодних додаткових вимог ніж ті, які містяться в Законі України «Про природно-заповідний фонд». У цьому рішенні прописаний порядок дій при поданні клопотань і чітко закріплюється відповідальність сторін процесу. Переконаний, чітко прописана процедура є перевагою для заповідання і запорукою того, що подальші рішення не будуть оскаржені у судовому порядку.

У ЦЬОМУ РОЦІ ДОСЛІДЖУВАТИМЕМО 219 ВОДОЙМ КИЄВА

- Поділіться, будь ласка, планами щодо дослідження озер столиці на 2025 рік. Такі дослідження започаткувало КП «Плесо» у 2023 році. Водолази обстежують підводні частини й шукають незаконні «врізки» каналізаційних систем, через які порушники природоохоронного законодавства скидають стоки.

— Так, на 2025 рік заплановані дослідження озер столиці, які будуть зосереджені на моніторингу якості поверхневих вод. Цей моніторинг охоплюватиме 219 водних об’єктів і передбачає регулярний аналіз якості води спеціалістами КП«Плесо». У разі виявлення забруднення, на місце виїжджатимуть інспектори та служба утримання очисних, гідротехнічних споруд та обслуговування помпових станцій. Фахівці з’ясовуватимуть причини забруднення, щоб вжити необхідних заходів для їх усунення та запобігання подібним випадкам у майбутньому. І, звісно, при виявленні незаконних труб, будуть проводитися заходи з ліквідації джерела забруднення, наприклад, тампонування.

ЦЬОГОРІЧ РОЗПОЧНЕМО СТВОРЮВАТИ ПАРК НА ПРИРІЧНІЙ

— Які екологічні ініціативи будуть у вас у 2025 році? А також чи є перспектива у нового парку на вулиці Прирічній? Може вже є якась візуалізація майбутнього парку?

— Маємо цілу низку планів на 2025 рік. Це, зокрема, нові природоорієнтовані рішення, а також масштабування вже наявних. Наприклад, збільшення площі ділянок без скошування, декоративних луків і злаків. Ми плануємо збільшувати кількість «зелених» вуличних меблів, дощових садків та так званих «кишенькових» парків у столиці.

Заплановано і масштабування використання екологічних протиожеледних засобів. Також із Департаментом транспортної інфраструктури ми опрацьовуємо можливість облаштувати в місті «зелені» трамвайні колії.

Крім того, плануємо юридичне закріплення європейських стандартів догляду за деревами на рівні Київради, оприлюднення онлайн мапи дерев. Також разом з іноземними партнерами ми працюємо над створенням Плану адаптації міста Києва до зміни клімату.

Ми будемо продовжувати роботи з відновлення озера Синє, розчищення річки Либідь, паспортизації малих річок і водойм Києва.

Також у нас в планах — заходи з озеленення та облаштування поливозрошувальних систем, що важливо в умовах зміни клімату.

Ми продовжимо роботу з розроблення документації з землеустрою для територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Це означає, що в державному земельному кадастрі будуть визначені чіткі межі об’єктів ПЗФ.

Плануємо у 2025 році й наукові дослідження щодо біологічного різноманіття в екосистемі міста Києва. Такі дослідження не проводилися дуже багато років, а вони потрібні, щоб чітко розуміти, який стан сьогодні, що дійсно відбувається в Києві. Також в планах — розробка регіональних екологічних програм, в тому числі програми розвитку зеленої зони столиці.

Ну і щодо парку на вулиці Прирічній. Так, ми плануємо розпочати його облаштування вже цьогоріч. Перед цим обов’язково представимо громаді візуалізацію і концепцію.

Віктор ЯРОШЕНКО, газета «Хрещатик»