На об’єктах столичного тепло- та водозабезпечення вже встановлено близько 700 генераторів, які забезпечують резервне живлення малої потужності на котельнях, теплопунктах і в 155 міських бюветах.

Проте для стабільної роботи ключових об’єктів великої потужності цього недостатньо — місту необхідне проєктування та будівництво окремих повноцінних електростанцій.

Про це сьогодні, 9 жовтня, під час брифінгу заявив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.

Петро Пантелеєв

За його словами, хоча у попередні роки столиця створила суттєвий запас генераторів для різних сфер життєзабезпечення, закрити потреби магістральних систем тепло- та водопостачання здатні лише нові дизельні електростанції або когенераційні установки. Частина таких проєктів у межах затвердженого Плану енергостійкості вже реалізована і працює, а решту робіт місто планує завершити до кінця поточного року.

Водночас посадовець прокоментував загальну ситуацію в енергосистемі України, назвавши її надзвичайно складною через масовані ворожі обстріли. Через це в низці регіонів та в столиці застосовуються обмеження: на лівому березі Києва діють графіки погодинних знеструмлень, тоді як на правому вимушено запроваджені графіки аварійних відключень.

Наразі енергетики активно працюють над відновленням пошкоджених об’єктів. Паралельно комунальні служби поступово стабілізують параметри подачі води в Голосіївському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах, де мешканці поки відчувають зниження тиску в мережі.

Читайте також:

Гідравлічні випробування тепломереж у Києві: понад 2 400 пошкоджень вже усунуті

У міжнародному, зокрема англомовному, сегменті соцмереж підконтрольні росії акаунти поширюють маніпуляції довкола візиту до Києва представників Військового комітету НАТО.

Приїзд делегацій із 32 країн Альянсу у цих повідомленнях подають як «доказ безпосередньої участі НАТО у війні проти рф» і водночас просувають залякування про «порушення червоних ліній» і «загрозу ядерного зіткнення».

Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації.

Скрини англомовних медіа. Фото: ЦПД

Візит не був ані таємним, ані раптовим. Про те, що Військовий комітет НАТО приїде до України в жовтні, головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий публічно повідомив ще 21 серпня — після першої розмови з головою комітету, адміралом Джузеппе Каво Драгоне. Це продовження серії контактів між Україною та керівництвом Альянсу: у червні до Києва вже приїздила Північноатлантична рада на чолі з генсекретарем НАТО Марком Рютте.

За офіційною інформацією НАТО, адмірал Каво Драгоне та військові представники 32 країн-союзниць відвідали Київ у вівторок, 6 жовтня 2026 року. Це перший візит Військового комітету до української столиці за вісім років. Військовий комітет — найвищий військовий орган НАТО, який надає військові рекомендації політичному керівництву Альянсу.

Мета візиту, за даними НАТО, полягала в обговоренні військових пріоритетів України, вивченні досвіду нових типів війни та допомозі Альянсу краще підготуватися до будь‑яких загроз.

Джузеппе Каво Драгоне та Михайло Драпатий

Під час перебування делегації відбулося засідання Військового комітету з українськими військовими у форматі Ради Україна — НАТО, зустрічі представників Альянсу з українськими командирами та їхніми штабами, а також окрема розмова з головнокомандувачем Збройних сил України Михайлом Драпатим.

Делегація вшанувала пам’ять полеглих біля Стіни пам’яті та відвідала об’єкти протиповітряної оборони й наземних безпілотних систем, де ознайомилася з практичним застосуванням сучасних технологій українськими військовими.

За словами голови Військового комітету, у НАТО цікавляться українським бойовим досвідом, який Альянс може використати для підготовки до сучасних і майбутніх загроз. Каво Драгоне зазначив: «Зв’язок між НАТО та Україною міцний і незламний».

Тобто йдеться про консультації, обмін досвідом і демонстрацію підтримки, а не про «безпосередню участь» НАТО у бойових діях. Така підтримка України з боку держав-членів Альянсу — відкрита, публічна і неодноразово озвучена.

Навіщо Росія це роздуває

Центр протидії дезінформації наголошує на меті таких вкидів: «виправдати агресію росії та посіяти страх серед західної аудиторії задля розхитування міжнародної солідарності довкола підтримки України».

Тези про «червоні лінії» й «ядерну загрозу» розраховані на те, щоб налякати західних споживачів новин і підштовхнути їх до думки, що допомога Україні небезпечна для них самих. Це типовий прийом російської пропаганди: перетворити звичайний дипломатичний і військовий візит на «доказ ескалації».

Читайте також:

Штучний інтелект «намалював» протест вагітних українок: ЦПД викрив фейк

До процесу екологічного відновлення вперше долучилися науковці Інституту гідробіології НАН України. Вони проведуть аналізи води до та після робіт, щоб надати об’єктивну оцінку ефективності заходів.

«Для нас важливо, щоб робота з водоймами базувалася на розумінні їх фактичного екологічного стану. Науковці дослідять водойми до початку робіт та проведуть повторну оцінку після їх завершення, щоб ми побачили реальні зміни», — зазначив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Павло Іванов.

Де саме проведуть екологічне відновлення:

• озеро Сонячне (Дарницький район);
• озеро Берізка (Дніпровський район);
• затока Десенка річки Десенка (Дніпровський район);
• штучна водойма на вул. Костянтина Данькевича, кар’єр №3 (Деснянський район);
• штучна водойма Опечень-1 / Нижня, озеро Йорданське (Оболонський район).

Як пояснюють фахівці, локації обрали не випадково — вони мають різні характеристики. Серед них є природні озера закритого типу, елементи системи дощового водовідведення, а також затоки з активною рослинністю та проявами цвітіння води. Це дозволить перевірити дієвість біопрепаратів у різних умовах.

Як проходитиме очищення:

Перший етап: екологічний аудит. Фахівці відібрали проби бентосу, зоо- та фітопланктону, щоб зафіксувати вихідний стан води.

Другий етап: внесення спеціальних біопрепаратів для природного очищення та розщеплення органічних забруднень.

Третій етап: контрольні дослідження. Водойми перевірять повторно, щоб порівняти показники та оцінити результати.

Головна мета робіт — покращити прозорість, колір і запах води, а також відновити екологічні системи київських водойм. У «Плесо» обіцяють згодом оприлюднити результати наукового супроводу.

Читайте також:

Ніяких фонтанів чи нових майданчиків: Київзеленбуд роз’яснив суть тендеру на реконструкцію парку «Наталка»

У Києві поступово знижується частка випадків раку молочної залози, які діагностують на III–IV стадіях. За підсумками 2025 року цей показник склав 20,5% проти 20,7% у 2024-му. Загалом торік на пізніх стадіях виявили 219 випадків захворювання (роком раніше — 261).

Як повідомили в Департаменті охорони здоров’я КМДА до місячника боротьби з раком молочної залози «Рожевий жовтень», позитивна динаміка спостерігається і в загальній статистиці.

«Зниження кількості занедбаних випадків — важливий показник того, що профілактика та рання діагностика дають результат. Наше завдання — створювати умови, за яких турбота про власне здоров’я стає доступною і своєчасною, а не відкладається до появи серйозних симптомів», — зазначив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.

Торік у Києві вперше виявили 1 066 випадків раку молочної залози — на 15% менше, ніж у 2024 році, коли зареєстрували 1 259 нових випадків. Показник захворюваності становив 71,1 випадку на 100 тисяч жіночого населення проти 83,4 у 2024-му.

За словами директорки Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяни Мостепан, ключову роль у цьому відіграють саме профілактичні огляди, які дозволяють виявити хворобу на початковому етапі.

«Ми прагнемо зробити так, щоб якомога більше мешканок столиці проходили обстеження вчасно і не зверталися до лікаря вже тоді, коли захворювання задавнене. Спеціальним лікуванням торік охопили 88,6% пацієнток із числа вперше взятих на облік», — наголосила вона.

Водночас у столиці зростає кількість пацієнток, які перебувають під тривалим медичним наглядом: у 2025 році на обліку було 21 500 жінок (рік тому — 20 633). Із них понад 71% (15 452 пацієнтки) спостерігаються лікарями вже 5 і більше років.

Медики вкотре закликають киянок не чекати появи тривожних симптомів, регулярно проходити мамологічні обстеження та дбати про своє здоров’я заздалегідь.

Жінки віком від 45 років зможуть безоплатно пройти мамографічне обстеження у Центр материнства і дитинства «3 пологовий».

Обстеження проводитимуть 8, 16, 24 та 31 жовтня з 14:00 до 18:00 за адресою: вул. Василя Кучера, 7.

Для участі в акції не потрібні направлення та попередній запис. Із собою необхідно мати документ, що посвідчує особу. За можливості також варто взяти результати попередніх мамографій та висновки інших обстежень молочних залоз.

Графік проведення безоплатної мамографії:

• 8 жовтня — 14:00–18:00;
• 16 жовтня — 14:00–18:00;
• 24 жовтня — 14:00–18:00;
• 31 жовтня — 14:00–18:00.

Для обстеження необхідно мати документ, що засвідчує особу. Попередні мамограми та висновки обстежень молочних залоз рекомендують взяти із собою, якщо вони є.

Читайте також:

У Києві з 1 жовтня запрацює нова Медична інформаційна служба: куди звертатися та що вона робитиме

Представництво Європейського Союзу та дипломатичні місії всіх країн-членів ЄС продовжують працювати в Києві, попри відкриті погрози з боку Міністерства закордонних справ Росії. Про це заявила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова.

Напередодні МЗС РФ висунуло вимогу до іноземних дипломатів залишити українську столицю, пригрозивши, що у разі атак відповідальність за їхню безпеку нібито лежатиме на них самих.

«Росія заявляє, що іноземні дипломати мають залишити Київ або вони ризикують власним життям. Ми залишаємося. Москва має чітку мету — залякати Європу та змусити її скоротити підтримку України. Їй це не вдасться. Відповідальність за російські атаки лежить виключно на Росії», — наголосила Катаріна Матернова.

Дипломатка також нагадала про черговий ранковий удар РФ по Північному мосту в Києві 4 жовтня, підкресливши, що такі атаки спрямовані на те, щоб ускладнити життя цивільних мешканців і порушити сполучення між берегами Дніпра.

Посолка підкреслила, що спроби тиску лише посилюють рішучість Євросоюзу. Тільки цього року ЄС погодив плани оборонних закупівель для України на €28,3 млрд та виділив окремо €6,6 млрд на потреби оборони. Крім того, триває робота над рекордним пакетом санкцій проти РФ, зокрема розширено обмеження через депортацію українських дітей.

«Чим більші ризики готова брати на себе Росія, тим рішучіше ми діятимемо, щоб змусити її платити ще вищу ціну. Наша підтримка України триває», — підсумувала Матернова.

Підтвердженням непохитної підтримки з боку Європи став і візит до Києва канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до Києва 4 жовтня.

7 жовтня у столиці презентують тестову версію онлайн-платформи для гідів. Вона працюватиме на офіційному туристичному сайті міста Visit Kyiv і дасть змогу гідам представляти свої маршрути й екскурсії. Про це повідомляють в Управлінні туризму та промоцій КМДА.

Платформа має стати зручним цифровим простором, де мешканці та гості Києва зможуть знайти гіда, вибрати екскурсію чи маршрут і ознайомитися з туристичними пропозиціями столиці.

Кожен гід матиме можливість створити власний профіль і представити інформацію про себе, професійний досвід, спеціалізацію, маршрути й екскурсії. Перед публікацією інформація проходитиме модерацію.

Під час зустрічі учасникам презентують:

• як працюватиме майбутня платформа;
• можливості особистого кабінету гіда;
• принципи та умови долучення;
• формат розміщення інформації про гідів, маршрути й екскурсії.

Також представники Управління обговорять із професійною спільнотою пропозиції для подальшого розвитку платформи.

До участі запрошують незалежних гідів, екскурсоводів, авторів власних маршрутів і представників професійних об’єднань.

В Управлінні зазначають, що хочуть створити платформу спільно з гідами, тому на цьому етапі важливо почути професійну спільноту, врахувати її потреби та пропозиції й разом сформувати зручний інструмент для представлення екскурсійної пропозиції Києва.

Зустріч відбудеться 7 жовтня о 12:00 у центрі Києва. Долучитися можна буде офлайн або онлайн.

Точну адресу проведення або посилання на онлайн-зустріч повідомлять зареєстрованим учасникам.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/PkBbne564J1orSKy9

Читайте також:

У Києві з 1 жовтня запрацює нова Медична інформаційна служба: куди звертатися та що вона робитиме

Київрада перерозподілила 948 млн грн із фінансування публічних інвестиційних проєктів — ці кошти спрямують на допомогу Силам оборони України.

Про це повідомили в Департаменті економіки та інвестицій КМДА.

Крім того, районні державні адміністрації перенаправлять ще 163,5 млн грн зі спеціального до загального фонду міського бюджету. Ці гроші підуть на відновлення житлових будинків, шкіл, дитсадків та інших об’єктів соціальної інфраструктури, які постраждали через російські обстріли.

Як пояснили в КМДА, витрати на капітальні вкладення та ремонти коригують заради раціонального використання бюджетних коштів в умовах воєнного стану.

Читайте також:

Доплати медикам, нові стипендії та допомога постраждалим від обстрілів: ключові рішення Київради 1 жовтня

Сьогодні, 1 жовтня, на засіданні Київської міської ради ухвалили низку важливих рішень соціальної спрямованості. Зокрема, депутати підтримали доплати для медиків «швидких», підвищення стипендій та розширення допомоги постраждалим від ворожих обстрілів і спростили процедуру компенсації на переобладнання житла для Захисників і Захисниць з інвалідністю.

ДОПЛАТИ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ «ШВИДКИХ»

Київрада запровадила додаткові виплати працівникам бригад екстреної медичної допомоги, які виїжджають на місця влучань під час ворожих атак. Як наголосив мер Києва Віталій Кличко, медики прибувають на місця першими та працюють цілодобово в надскладних умовах.

Фінансова допомога надаватиметься додатково до зарплати пропорційно часу роботи. Передбачено три види доплат:

• за роботу під час повітряної тривоги;
• безпосередньо на місці ураження;
• на місці ураження під час повітряної тривоги — за підвищеною ставкою.

ПІДВИЩЕННЯ СТИПЕНДІЙ З 1 ВЕРЕСНЯ

Столиця перераховує стипендії для учнів і студентів, які навчаються за кошти міського бюджету, відповідно до постанови Кабміну № 1052. Виплати зростуть:

Заклади професійної освіти: мінімальна стипендія збільшилася з 1 250 до 2 500 грн (підвищена — до 3 738 грн).

Фахова передвища освіта: з 1 510 до 3 020 грн (підвищена — до 4 395 грн).

Вища освіта: з 2 000 до 4 000 грн (підвищена — до 5 820 грн).

Зросли й спеціальні виплати: зокрема, стипендія Президента України для студентів фахової передвищої освіти тепер становить 15 200 грн (було 7 600 грн), а для студентів вишів — 20 000 грн (було 10 000 грн). Перерахунок діє з 1 вересня, кошти вже закладені в міському бюджеті.

РОЗШИРЕННЯ ПРОГРАМИ «ТУРБОТА. НАЗУСТРІЧ КИЯНАМ»

Міська влада оновила допомогу мешканцям, чиє житло постраждало від обстрілів, та запровадила нові виплати. За словами заступниці голови КМДА Марини Хонди, щомісячна виплата на оренду житла (20 тис. грн) тепер надаватиметься не на обмежені 12 місяців, а до моменту відновлення помешкання.

Також збільшено з 10 до 20 тис. грн одноразову допомогу за пошкоджене житло для вразливих категорій (ВПО, багатодітних, сімей із дітьми з інвалідністю тощо).

Окрім цього, запроваджено нову допомогу для цивільних, які отримали поранення внаслідок атак, а також для сімей загиблих. Залежно від тяжкості травми виплачуватимуть від 10 до 30 тис. грн.

СПРОЩЕННЯ ДОПОМОГИ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Київрада спростила отримання компенсації (до 500 тис. грн) на переобладнання житла для Захисників і Захисниць із інвалідністю внаслідок війни I та II групи.

Однією із функцій мультидисциплінарної команди при Київ Мілітарі Хаб буде оцінювання потреб людини та житлового приміщення. На основі її оцінки команда готуватиме висновок щодо робіт із пристосування. Отже, відтепер з переліку необхідних документів вилучено дефектний акт, який раніше треба було отримувати в районній державній адміністрації. Достатньо висновку від Київ Мілітарі Хаб.

Читайте також:

58,5 тисячі киян отримають одноразову виплату до Дня Захисників і Захисниць України

Масштабну реставрацію Центрального палацу одружень у Києві перенесли на час після перемоги. Інформація про те, що місто наразі витрачає близько 280 млн грн на повномасштабне відновлення будівлі на Берестейському проспекті, 11, не відповідає дійсності.

Про це повідомила директорка Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг КМДА Наталія Шамрай.

Згадана сума (близько 280 млн грн) — це загальна договірна вартість багаторічного проєкту. Проте через повномасштабну війну та безпекову ситуацію реалізовувати його зараз не будуть. Головне завдання столиці — забезпечити першочергові потреби міста та киян.

У бюджеті на 2026 рік спочатку передбачили 48,9 млн грн на ці роботи, проте обсяги фінансування суттєво скорочують. Наразі залишать лише мінімально необхідну суму для консервації будівлі, щоб зупинити її руйнування до кінця війни. Решту коштів спрямують на нагальні потреби столиці.

У КМДА нагадали, що Палац одружень повернули у власність громади у 2024 році в занедбаному стані. Комплексного ремонту тут не було з 1986 року, тому частина інженерних мереж потребує серйозного відновлення.

«Сучасний Центральний палац одружень у Києві обов’язково буде — красивий, безбар’єрний і сучасний. Утім реалізовувати такий проєкт під час війни ми не будемо. Сьогодні для Києва найважливіше — вистояти та спрямовувати ресурси на першочергові потреби», — зазначила Наталія Шамрай.

На нинішньому етапі виконають виключно протиаварійні та консерваційні роботи, які дозволять стабілізувати стан пам’ятки до настання мирного часу.

Внаслідок нічної ракетної атаки 24 квітня у Палаці вибито вікна, пошкоджено інтер’єр

Нагадаємо, 24 квітня 2025 року Центральний палац одружень у Києві залишився без панорамних вікон унаслідок ракетної атаки росіян.

Читайте також:

Чому в Києві підняли тарифи на воду: пояснення КМДА та «Київводоканалу»

Київ підписав з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо новий кредитний договір, що передбачає збільшення суми кредиту від ЄБРР до 150 млн євро і надання гранту 5 млн євро. Ці кошти, в межах проєкту «RLF — «Київ Метро», спрямують на оновлення рухомого складу метрополітену.

Про це Віталій Кличко повідомив у своєму Telegram-каналі.

«Українська столиця продовжує співпрацю з ЄБРР. Сьогодні Київ підписав з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо новий кредитний договір, що передбачає збільшення суми кредиту від ЄБРР до 150 млн євро і надання гранту 5 млн євро.

Ці кошти, в межах проєкту «RLF — „Київ Метро“, спрямують на оновлення рухомого складу метрополітену. Раніше на цей підпроєкт планували виділити 50 млн євро (як частину програми „Модернізація міського транспорту м. Києва ІІ“). Але згодом фінансування переформатували та суттєво збільшили», — написав Віталій Кличко.

Під час підписання договору. Фото: пресслужба мера

Мер зазначив, що співпраця Києва та ЄБРР почалася ще у довоєнний час. І завдяки підтримці ЄБРР, Київ може продовжувати втілення проєктів розвитку міста.

«Наразі спільно з ЄБРР місто реалізує 4 проєкти на загальну суму 290 млн євро. Зокрема, проєкти з модернізації міського транспорту та модернізації системи централізованого теплопостачання Києва», — повідомив Віталій Кличко.

Він подякував ЄБРР за ефективну співпрацю задля розвитку міської інфраструктури української столиці.

Читайте також:

Київ запроваджує нові правила: метро, автобуси та заборона масових заходів

Із 1 жовтня у столиці запрацює Медична інформаційна служба Києва. Вона допомагатиме містянам орієнтуватися у закладах охорони здоров’я, обирати доступні послуги та будувати маршрут для лікування. Про цеповідомила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан.

Служба працюватиме на базі Київського міського інформаційно-аналітичного центру медичної статистики в межах міської програми на 2024–2027 роки.

«Для нас важливо не лише розвивати медичні послуги, а й постійно чути людей. Нова служба стане зрозумілою точкою контакту: тут підкажуть, куди звернутися, який заклад надає потрібну послугу та що робити далі. Водночас відгуки киян допоможуть місту бачити проблеми, вдосконалювати маршрути й ухвалювати управлінські рішення», — зазначила Тетяна Мостепан.

Що робитимуть фахівці служби:

• Надаватимуть інформацію про роботу комунальних медзакладів, безоплатні послуги та можливості Програми медичних гарантій.
• Допомагатимуть в інформаційній безбар’єрності, щоб пацієнти могли самостійно визначати подальший шлях лікування.
• Прийматимуть пропозиції, подяки та скарги на роботу медзакладів (організацію роботи, труднощі із записом, комунікацію персоналу або вимагання коштів за послуги чи ліки, які гарантує держава).

За словами фахівчині центру медичної статистики Людмили Голубенко, якщо питання входить до компетенції служби, відповідь нададуть одразу під час дзвінка. В інших випадках звернення передаватимуть безпосередньо до медзакладу.

Важливо: Медична інформаційна служба не надаватиме медичних консультацій і не записуватиме пацієнтів до лікарів. Її головна мета — навігація та координація. Також оператори оновлюватимуть дані для міського медичного чат-бота.

Графік роботи та контакти:

Коли: з понеділка до п’ятниці, з 9:00 до 18:00 (з 1 жовтня).

Номер телефону: (044) 451-0-451 (дзвінки зі стаціонарних — безоплатні, з мобільних — за тарифами оператора).

Читайте також:

58,5 тисячі киян отримають одноразову виплату до Дня Захисників і Захисниць України

У мережі поширюють фотоколаж, на якому нібито вагітні українські жінки тримають аркуші паперу з написами проти мобілізації — на кшталт «краще підкаблучник і мамин пиріжечок, ніж герой», з гаслами, що чоловіки мають бути вдома, а не ставати «героями». Одне з фото нібито зняте на фоні київського пам’ятника «Батьківщина-мати».

Центр протидії дезінформації повідомив: «Насправді ці світлини є підробкою. Перевірка спеціалізованими інструментами аналізу контенту підтвердила, що всі зображення згенеровані за допомогою штучного інтелекту».

Першоджерелом розповсюдження підробок стала мережа російських Telegram-каналів, яка систематично продукує та поширює ШІ-фейки для дестабілізації ситуації в Україні.

Такі фото гуляють телеграм-каналами

За словами фахівців центру, це інформаційна провокація Росії. Головна мета — створити ілюзію масового протесту й спровокувати реальних користувачів соцмереж органічно поширювати фейковий «флешмоб» — тобто перетворити штучно згенерований контент на новину, яку розповсюджуватимуть вже самі українці, не підозрюючи про підробку.

У Центрі наголошують, що жодного реального «флешмобу» вагітних жінок проти мобілізації не існує. Фотографії — це продукт штучного інтелекту, створений і поширений мережею проросійських Telegram-каналів.

Тож українців закликають дотримуватися інформаційної гігієни й не піддаватися на ворожі маніпуляції.

Читайте також:

Дефіцит чи паніка: що відбувається у «Фармації» та чи варто робити запаси ліків

До Дня Захисників і Захисниць України окремим категоріям мешканців столиці виплатять одноразову адресну матеріальну допомогу за розпорядженням Київського міського голови.

Цьогоріч її отримають орієнтовно 58,5 тисячі киян у межах міської цільової програми «Підтримка киян — Захисників та Захисниць України». Про це повідомила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда.

«Цьогоріч одноразову виплату до Дня Захисників і Захисниць України отримають близько 58 500 киян. Розмір допомоги у 2026 році залежить від категорії отримувача і становить від 1 200 до 2 500 гривень. Важливо, що більшості людей, які вже перебувають на обліку в органах соцзахисту населення або Пенсійному фонді України в Києві, кошти нарахують автоматично. Тобто людині не потрібно додатково звертатися по цю виплату», — зазначила Марина Хонда.

Так, фінансову допомогу отримають:

• Захисники та Захисниці;
• Захисники та Захисниці з інвалідністю I, II або III групи внаслідок війни;
• постраждалі учасники Революції Гідності;
• члени сімей полонених, зниклих безвісти та загиблих Захисників і Захисниць;
• члени сімей осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту в період із 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року;
• члени сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність і патріотизм, проявлені під час Революції Гідності.

Право на допомогу мають також внутрішньо переміщені особи, які зареєстровані в Києві та належать до відповідних категорій.

Якщо людина одночасно належить до кількох визначених категорій, їй виплатять одну допомогу — у більшому з передбачених розмірів.

Якщо людина не змогла своєчасно отримати допомогу з незалежних від нього причин, а згодом померла, кошти можуть виплатити членам її сім’ї у порядку, передбаченому законодавством для виплати пенсії у зв’язку зі смертю отримувача.

Подати заяву на отримання матеріальної допомоги можна через «Електронний кабінет Захисників».

Ознайомитись з категорією отримувачів, розміром виплати, умовами її надання та розпорядженням можна на Офіційному порталі Києва.

Читайте також:

Київ формує запаси продуктів і води для надзвичайних ситуацій

У столиці встановлено нові тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. Відповідне розпорядження КМДА після проходження всіх процедур та погодження в юстиції опубліковано на Офіційному порталі Києва. Документ набрав чинності після офіційного оприлюднення. Про це повідомили в пресслужбі КМДА.

Як повідомлялося, 3 вересня 2026 року Київрада підтримала зміну тарифів. Для населення вартість послуги з постачання холодної води та водовідведення становитиме 63,79 грн за кубометр.

Водночас у КМДА наголосили, що тариф майже в 90 грн/куб, який раніше розглядався, для населення наразі застосовуватись не буде. Місто спільно з «Київводоканалом» забезпечить поступове приведення цін до реальних витрат, враховуючи інтереси мешканців.

Затверджений тариф базується на розрахунках ПрАТ «АК «Київводоканал», які раніше пройшли затвердження в НКРЕКП.

У «Київводоканалі» зазначають, що більшість водоканалів України вже збільшили розцінки до 90 грн за куб і більше. Необхідність перегляду тарифів пояснюють суттєвим подорожчанням складових:

• електроенергія зросла втричі;
• пальне — вдвічі;
• реагенти — втричі.

У підприємстві наголошують, що без цього кроку неможливо забезпечити належні умови праці та зарплати працівникам, а також підтримати стійкість системи перед наближенням опалювального сезону.

Читайте також:

Готовність 90% і дублювання тепломереж: як Київ готується до складної зими в умовах атак

Цієї ночі ворог вкотре атакував Київ ракетами та реактивними дронами. Наслідки падіння уламків зафіксували одразу в кількох районах міста — від Дніпровського до Солом’янського та Оболонського. Оперативну інформацію щодо ворожої атаки на столицю 24 вересня, публікують на сайті КМДА.

Найбільших наслідків зазнав Подільський район: через удар по нежитловій забудові та автомобільній парковці біля медичних закладів загинули двоє людей. Ще шестеро дорослих дістали тяжкі політравми, мінно-вибухові та осколкові поранення. Чотирьох постраждалих госпіталізували, двоє з них перебувають у важкому стані.

Пошкоджений пологовий. Фото: пресслужба КМДА

Вибухова хвиля пошкодила будівлю Київського міського пологового будинку №2: вибито вікна та двері з першого по п’ятий поверхи зі сторони паркінгу, зачеплено пральню й котельню. Завдяки тому, що персонал і пацієнти вчасно перейшли в укриття, ніхто не постраждав. О 02:05, під час повітряної тривоги, в укритті пологового будинку народився хлопчик. Попри пошкодження, заклад продовжує роботу.

Також пошкоджень зазнала будівля сусіднього КНП «Консультативно-діагностичний центр» Подільського району. Через це прийом вузьких спеціалістів та денний стаціонар тимчасово призупинено.

Сімейні лікарі КДЦ тимчасово ведуть прийом на базі двох центрів первинної медико-санітарної допомоги:

• ЦПМСД №1 — вул. Волоська, 47;
• ЦПМСД №2 — вул. Свобода, 22.

На території пошкодженого КДЦ, в укритті, (вул. Мостицька, 9) розгорнули оперативний штаб для допомоги мешканцям і постраждалим. Там можна зафіксувати пошкодження майна та отримати консультації.

Для зв’язку працюють гарячі лінії: (044) 425-61-82, (044) 425-25-25, 067-317-44-12.

Читайте також:

Готовність 90% і дублювання тепломереж: як Київ готується до складної зими в умовах атак

Життя в столиці під час війни диктує свої правила: хтось втратив роботу через зруйноване підприємство, хтось шукає себе після фронту, а хтось наважується на стартап. За січень–серпень цього року понад 12 тисяч киян звернулися за допомогою до міської служби зайнятості. Про це повідомили в Київському міському центрі зайнятості.

Дві тисячі з них — це внутрішні переселенці, майже 350 — ветерани й ветеранки, а понад 800 людей мають інвалідність (зокрема 109 постраждали внаслідок війни). Усі ці цифри — про те, як місто намагається створити рівні умови, щоб кожен міг знайти своє місце в економіці.

Чим допомагають людям?

Просто дати «папірець про безробіття» — це вже давно минуле століття. Зараз центр зайнятості працює зовсім інакше:

• Профорієнтація: Понад 20 тисяч людей пройшли консультації, щоб зрозуміти свої сильні сторони та обрати новий кар’єрний шлях.
• Навчання з нуля: Близько 800 безробітних освоювали нові професії. І мова не лише про класичні робочі спеціальності — популярністю користуються курси керування дронами, вебдизайн та цифрові комунікації.
• Підтримка досвідчених: Окремий проєкт «Досвід має значення» допомагає людям старше 50 років адаптуватися до ринку праці, знайти стажування та пройти короткі безплатні курси.

Загалом за ці місяці роботодавці запропонували столиці 11,6 тисячі вакансій. Найчастіше шукали продавців, водіїв, кухарів, інженерів, бухгалтерів, медиків та монтажників.

Завдяки спільній роботі з бізнесом працевлаштувати вдалося майже 6,6 тисячі людей.

Гранти на бізнес та допомога тим, чиї підприємства зупинилися

Ті, хто хоче працювати на себе, активно користуються державними можливостями. Лише за програмою «Власна справа» понад пів тисячі людей отримали позитивні рішення щодо мікрогрантів.

Окремо фінансову підтримку погодили для 58 ветеранів та членів їхніх сімей. Завдяки цьому у Києві з’явиться приблизно тисяча нових робочих місць. А з 1 вересня запрацювала оновлена програма «Власна справа 2.0», де суми грантів стартують від 100 тисяч і сягають 2,5 мільйона гривень.

Консультують щодо цього у двох столичних офісах «Зроблено в Україні» — там усе працює за принципом єдиного вікна, де допомагають не лише з грантами, а й із виходом на нові ринки.

Працюють і нові програми підтримки. Наприклад, проєкт «Точка опори» допомагає роботодавцям і працівникам у період простою чи тоді, коли підприємство зупинилося через ворожі обстріли. Людям виплачують різницю зарплат або покривають її повністю, якщо робота тимчасово призупинена.

Як зазначає директор Київського міського центру зайнятості Дмитро Новицький, головний пріоритет зараз — це індивідуальна підтримка кожного, хто звертається по допомогу, незалежно від того, чи це людина у пошуках першої роботи, чи ветеран, який повертається до мирного життя.

Читайте також:

Київрада спростила отримання допомоги для ветеранів та їхніх родин у межах міської програми підтримки

Соцмережами та деякими медіа знову прокотилася хвиля обурення: мовляв, на вулиці Глибочицькій, що на Лук’янівці, після нещодавніх російських атак навіщось встановили «нові» скляні зупинки. У КП «Київпастранс» офіційно заявили, що ця інформація повністю не відповідає дійсності.

У соцмережах «гуляють» фото павільйонів, що встановлені ще в березні 2025 року в межах планової реконструкції інфраструктури. Відтоді ані самі зупинки від атак не постраждали, ані нових конструкцій у 2026 році комунальники не закуповували й не ставили. Плутанина могла виникнути через те, що під час ремонтних робіт поруч павільйони тимчасово зсували, а після завершення — повернули на місце.

Також на підприємстві вкотре пояснили, навіщо на зупинках взагалі використовують скло. Ідеться про спеціальне гартоване скло — за принципом автомобільного. Якщо воно пошкоджується, то не розлітається на небезпечні гострі уламки, а розсипається на дрібні й малотравматичні крихти. А прозорі стіни дають пасажирам кращий огляд території.

Втім, у «Київпастрансі» наголошують: жодна зупинка не є і не може бути укриттям від обстрілів. За лунання сирени всі пасажири мають негайно прямувати до найближчого сховища.

А ось що справді готують для захисту містян — це закупівлю 14 первинних мобільних укриттів. Частину з них встановлять на базах підприємства, а частину — безпосередньо на зупинках наземного транспорту, де потреба в них найгостріша. Кожна така споруда матиме площу від 30 кв. м і зможе одночасно вмістити до 50 людей.

Читайте також:

Київ запроваджує нові правила: метро, автобуси та заборона масових заходів

Фахівці комунального підприємства «Київтеплоенерго» виконали гідравлічні випробування на 100% теплових мереж. У результаті виявили 2 451 пошкодження. На сьогодні вже усунули 2 413 з них.

Про це сьогодні, 22 вересня, під час пресбрифінгу повідомив в.о. першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв.

Петро Пантелеєв

«Усі виявлені пошкодження на магістралях великого діаметра вже ліквідовані. Водночас обстріли та балістичні атаки спричиняють нові пошкодження інженерних мереж, що впливають на їх герметичність. Тому нам необхідно проводити додаткові обстеження та випробування і за потреби оперативно ліквідовувати пошкодження. Роботи тривають. Загалом ситуація контрольована, усі служби працюють над тим, щоб повноцінно підготувати місто до холодів та опалювального сезону», — пояснив Петро Пантелеєв.

Нагадаємо, гідравлічні випробування є однією з ключових складових підготовки теплового господарства до зими. Труби перевіряють на щільність і міцність, щоб мінімізувати виникнення аварійних ситуацій під час опалювального сезону.

У «Київтеплоенерго» також нагадують базові правила безпеки для громадян під час проведення аварійно-відновлювальних робіт і виявлення аварійного пошкодження теплової мережі:

• дотримуйтесь дистанції щонайменше 10 метрів від місця пошкодження чи огороджувальних конструкцій, що встановлюються на період ремонту й відновлення;
• оминайте ділянку з аварійним пошкодженням, тимчасово виберіть інші маршрути пересування, оскільки під час ремонту існує ризик розмивання ґрунту теплоносієм, руйнуванням асфальтного покриття тощо;
• якщо ви першими виявили витік та ймовірне пошкодження мереж, негайно повідомте про це комунальні служби. Це можна зробити через:
  — сервіс ДІМ.1557;
  — Контактний центр міста Києва 1551;
  — локальні диспетчерські служби.

Мережею знову шириться інформація, нібито на Теремках масово вирубують дерева заради нових труб. У КП «Київтеплоенерго» заспокоюють: це фейк.

Насправді на локації будують резервну теплотрасу для Теремків-1 та Теремків-2. Головне завдання цієї мережі — підстрахувати мешканців і подавати тепло в будинки, якщо станеться аварія чи зупиниться ТЕЦ.

Місцеві жителі ситуацією переймаються не менше: днями люди самі прийшли на майданчик із вимогою не зупиняти будівництво, аби взимку в їхніх оселях точно було тепло.

Щодо зелених насаджень — проєкт максимально адаптували. Завдяки компромісному варіанту, який узгодили з громадою, науковцями та експертами, вдасться зберегти близько 160 дерев. Прибрати доведеться лише орієнтовно 10 стовбурів, а решті просто кронують гілки.

Зараз на місці працюють екскаватори — риють траншеї під труби та зводять огорожу навколо будівельного майданчика. Усі роботи йдуть за оновленим планом, який відповідає кожній будівельній та технічній нормі.

Читайте також:

Готовність 90% і дублювання тепломереж: як Київ готується до складної зими в умовах атак

Столиця виходить на фінішну пряму підготовки до зими: у місті вже виконали 80% запланованих робіт, а сама система теплопостачання готова на 90%. Про це мер міста Віталій Кличко повідомив в ефірі телеканалу «Київ».

«На сьогодні в столиці виконали 80% заходів з підготовки до наступного опалювального сезону. Мова йде про проєкти Плану енергетичної стійкості Києва, колосальний комплекс планових поточних ремонтів і технічного обслуговування, формування планів оперативного реагування, враховуючи посилення повітряних загроз», — зазначив Кличко.

Він підкреслив, що місто робить дублюючу систему на випадок руйнування через ворожі атаки централізованої системи теплопостачання. Стосовно централізованої системи, то вона готова до зими на 90%.

Скрин трансляції

«Враховуючи погіршення умов безпеки ми провели низку тренувань рятувальних та інших служб, розробили алгоритми допомоги маломобільним групам населення, громадянам, які потребують безперервної медичної підтримки. Місто формує запаси продовольчих товарів, якщо виникне потреба в організації харчування. Завершуємо модернізацію системи оповіщення: понад 70% міста вже отримує більш деталізовані сигнали — звукові сирени та голові повідомлення про загрозу, а до кінця року оновлять ще 50 гучномовців.

Оптимізовуємо роботу каналів комунікації з киянами, розроблена система допомоги операторам зв’язку», — повідомив Кличко.

Мер також зазначив, що інженерний захист є невід’ємним елементом під час будівництва певної категорії об’єктів. У плані енергостійкості це один з ключових напрямків.

«На виконання цих заходів плану виділено 7 млрд грн: половина коштів забезпечило місто, половину — держава. На перший погляд, колосальна сума, погодьтесь. Але треба бачити унікальний рівень, масштабність та складність цих робіт. Наступного року ми також продовжимо встановлювати захисні системи — і цей напрямок є і буде пріоритетним.

Я вже говорив і говоритиму: те, що сьогодні роблять наші енергетики та інші служби в процесі підготовки до зими — це новий рівень досвіду, якого немає у світі. На жаль, досвіду, продиктованого війною», — підкреслив Віталій Кличко.

Читайте також:

Київ подбає про літніх та маломобільних мешканців у зимовий період