У КМДА роз’яснили активістам, як тепер створювати заповідники у Києві
Там запевняють, що нові правила не передбачають жодних кардинальних змін в процесі заповідання.
Столичні активісти та деякі депутати переживали через рішення Київради від травня 2024 року. На їхню думку, через нього у столиці буде заблокований процес створення об’єктів природно–заповідного фонду (ПЗФ).
В публічній площині з’явилися розмірковування про те, що процес заповідання тепер виключно в руках Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. «Вечірній Київ» звернувся за роз’ясненням до директора Департаменту захисту довкілля Олександра Возного.
Олександр Возний спростував поширювані у соцмережах міфи. Й також наголосив, що громадськості потрібно зрозуміти головне: ухвалене наприкінці травня рішення Київради не передбачає жодних кардинальних змін в процесі заповідання.
У цьому рішенні просто прописаний порядок дій при поданні клопотань про заповідання. І чітко закріплюється відповідальність сторін процесу. Дуже важливо, що рішення Київради прийнято згідно з вимогами Закону України «Про природно-заповідний фонд».
У ЗМІ також продукуються міфи, що тепер тільки Департамент захисту довкілля буде подавати документи на заповідання, а відхиляти клопотання він може без пояснення причин.
«Це абсолютно не так. Дане рішення не обмежує права громади, юридичних осіб, активістів, депутатів, науковців щодо ініціативи створення об’єктів природно-заповідного фонду. Іншими словами — будь-хто може виступити ініціатором заповідання об’єктів місцевого значення. Щодо схвалення нашим Департаментом клопотань — ми це робили і раніше.
Не зазнав і змін порядок остаточного ухвалення рішення — воно потребує колегіальної підтримки депутатів Київради. Основною відмінністю є те, що відтепер підготовку і подання відповідних проєктів рішень КМР здійснюватиме саме Департамент. Сторона, що готує клопотання, має додати й документи: обґрунтування створення заповідного об’єкту, експертний висновок, тощо — повний перелік зазначений у рішенні Київради», — сказав Возний.
Олександр Возний пояснив, що раніше об’єкти ПЗФ часто створювалися за картографічними матеріалами, які були некоректними.
«У нас є проблеми з розмірами заповідних об’єктів, і такі факти визнають самі ініціатори заповідання. Наприклад, в рішенні Київради оголошується розмір заповідних територій в 130 га, а коли ми починаємо заміряти цю земельну ділянку, там виходить всього 66 га. Куди 64 га зникли? А вони нікуди не зникали. Тому, що від самого початку їх і не було. Просто була некоректною сама процедура створення, і наразі маємо великі проблеми з тим, щоби розробити проєкт положення про ПЗФ, винести його в натуру, закріпити в Держземкадастрі.
Для уникнення таких ситуацій й направлене це рішення Київради — виключно на чіткі послідовні дії, прописані в Законі України «Про природно-заповідний фонд». Тут важливо, щоби всі, хто хейтить або коментує, просто прочитали це рішення Київради. Після цього знімуться усі запитання», — сказав Возний.
Він уточнив, що Департамент самостійно не ініціює клопотань про заповідання об’єктів місцевого значення і має лише функцію їх розгляду разом з пакетом документів.
«З моменту прийняття в травні рішення Київради, до Департаменту захисту довкілля надійшло лише одне клопотання. Його подало ГО «Парк «Прирічна». Воно стосується зміни меж існуючого ландшафтного заказника місцевого значення «Затока Наталка». Але законна процедура вимагає також подання й експертного висновку. Активісти ж подали тільки клопотання. Ми повернули їм пакет документів з зауваженням про необхідність доопрацювання. Ми чітко зазначили помилку, яку треба виправити, щоб можна було перейти до розгляду», — говорить Возний.
Директор Департаменту пояснив, що ділянка парку «Прирічна», після проходження документів в рамках закону й отримання статусу ПЗФ, буде чітко обмежена в можливостях її використання. Якщо це буде природно-заповідний фонд, то там фактично буде ділянка дикої природи.
«Починаючи з кінця травня депутати Київради не подавали поки жодного клопотання. Підкреслю, що Департамент відкритий до консультацій з питань заповідання. Будь-хто з ініціаторів заповідання можуть просто до нас звернутися й ми підкажемо, як краще зробити, щоби досягти найкращого результату», — сказав Возний.
Він пояснив, що сам Департамент захисту довкілля, опрацьовуючи клопотання про створення ПЗФ, має отримати від Департаменту містобудування та Департаменту земельних ресурсів дані про чіткі межі земельних ділянок й обмеження в використанні цих ділянок.
«І якщо все відповідає Закону „Про природно-заповідний фонд України“, взагалі немає проблем із заповіданням. Ми забезпечуємо розробку проєктів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, заказників, пам’яток природи та парків — пам’ятників садово-паркового мистецтва і готуємо відповідний проєкт рішення Київради. Це наші наступні дії після погодження клопотання», — пояснив Олександр Возний.
Він повідомив, що, бувають випадки, коли власник земельної ділянки не погоджується й відмовляє ініціаторам її заповідання. В таких випадках рішення не може бути прийнято в законний спосіб.
«Так було, коли НПП „Голосіївський“ намагався розширити територію за рахунок земель Національного комплексу „Експоцентр України“. Клопотання було схвалено, ми зверталися до керівництва ВДНГ, але отримали відмову, адже власник землі сам планує там діяльність», — навів приклад директор Департаменту захисту довкілля.
Віктор ЯРОШЕНКО, газета «Хрещатик»