Оболонський острів для екології та відпочинку киян: Олександр Возний розповів про нову рекреаційну зону столиці

Фото Олександра Плакіна
Фото Олександра Плакіна

Нині тут доробляють такі локації, які дозволять пораненим Захисникам урізноманітнити реабілітацію.

Чи планується подальший розвиток Оболонського острова ми говоримо з директором Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Олександром Возним перебуваючи на самому острові.

Він показує цікаві деталі облаштування цієї рекреаційної зони, яка з моменту відкриття має шалену популярність у киян. Говоримо також про подальший розвиток суміжної території, про результати екологічного опитування містян, що пройшло у Київ Цифровому, про збільшення ділянок без скошування трави у місті, озеро Синє та карантинні рослини.

За словами Олександра Возного, острів Оболонський — рекреаційна зона, яка на сьогодні фактично повністю облаштована. Нині тут доробляють такі локації, які дозволять пораненим Захисникам урізноманітнити реабілітацію.

«Наші Захисники нині активно долучаються до заходів, що проводять на острові. Зараз облаштовуються три локації для риболовлі з урахуванням вимог безбар’єрності. Надалі будуть з’являтися якісь точкові проєкти для покращення сервісу. Наприклад, встановимо великі тіньові навіси на пляжі», — пояснює Олександр Іванович.

ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ СКАРГ: ЧИМ НЕВДОВОЛЕНІ МЕШКАНЦІ ОБОЛОНІ

«Окремо хочу звернути увагу на ситуацію, через яку ми отримуємо величезну кількість скарг. З моменту відкриття острову для відвідування тут побувало понад 500 тисяч людей. Це безпрецедентна кількість говорить про велику популярність зони відпочинку і є найкращим показником, що характеризує доцільність облаштування локації.

Проте місцеві жителі скаржаться на залишені автівки у дворах, на дорогах, на те, що блокуються проїзди, створюються некомфортні умови для пересування різних груп людей — за рахунок авто тих, хто приїжджає на відпочинок. Так само отримуємо скарги від тих, хто приїжджає на Оболонь, про відсутність достатньої кількості місць для паркування.

У міської влади була ініціатива облаштувати споруду подвійного призначення — паркінг, який також слугуватиме укриттям і який би відповідав всім сучасним вимогам, принципам безбар’єрності, був би комфортним для людей з обмеженими можливостями. Проте наразі місто зіштовхнулося з якимось незрозумілим опором, що заблокував цю ініціативу з невідомих причин. Хоча архітектори обрахували й довели, що паркінгу підтоплення не загрожує. Тому звертаю увагу — для того, щоб об’єкт був завершений він повинен мати паркінг. Це питання інфраструктури міста й зручності для мешканців.

На прикладі КиївЗоо бачимо, як покращилася ситуація на проспекті Берестейському з появою паркінгу. Раніше авто залишали просто на проспекті, на тротуарах. А коли побудували комфортний паркінг проспект звільнився від машин. Сподіваюся, що ця проблема вирішиться й в цій зоні», — сказав Возний.

ПОРЯД З ОБОЛОНСЬКИМ ЗАСНОВАНО НОВИЙ ПАРК

«Щодо місцевості, яка розташована між вулицею Прирічною, затокою Собаче гирло, островом Оболонський та Дніпром, то Київрада надала їй статус зеленої зони. Зараз «Київзеленбуд» здійснює організаційно-правові заходи з оформлення цієї ділянки як парку.

Хочу звернути увагу, що створення парку виключає його забудову й спекуляції на цю тему. Проте є одна проблема. В середині цього парку є майно, на яке зареєстровано право власності. Це гальмує процес. Зараз з правоохоронними органами відпрацьовуємо питання законності реєстрації права власності на це майно», — пояснює Олександр Возний.

Проходячи островом ми бачимо суцільні ряди великих дерев вздовж Оболонської затоки та берега Дніпра.

При капітальному ремонті й благоустрої острова основний акцент був зроблений на збереження всіх зелених насаджень, які тут росли. Це була принципова позиція міської влади.

«От тут навіть велодоріжку проклали не по прямій, щоб зберегти оці чотири акації чи вербу. Це не зручно для велосипедистів, але ми намагалися зберегти будь-яке дерево — від фруктових до тополь, верб чи акацій. Тому абсолютно маніпулятивними є заяви, що на острові знищувалися вікові дерева — їх тут ніколи не було. Прибиралися лише аварійні й сухостійні дерева. Нові рослини для зони рекреації, а це близько 900 дерев та 7 тисяч кущів місту подарували меценати. В осінній період ті дерева, що не прижилися (їх небагато), будуть безкоштовно замінені меценатами», — наголошує Олександр Іванович.

Олександр Возний показав й декілька дощових садків, які тут облаштовані, й чудову ділянку з лучними квітами та травами, що знаходиться біля північного містка.

ПРО МІФИ ОБОЛОНСЬКОГО ОСТРОВА

На запитання, звідки ж беруться міфи про вікові дерева, які вирубали, Олександр Возний пояснив, що на жаль, їх розповсюджує одна громадська організація. Проте, факти свідчать про інше.

«Ще на початку основних робіт, КП „Плесо“ замовило в Інституті археології НАН дослідження острова. Були зроблені відповідні шурфи, вивчені архівні матеріали. Інститут зробив висновок, що острів — штучного походження й був утворений під час намиву грунту для будівництва Оболоні у 70-80 роках. От тут ми бачимо відсипаний бутом берег Дніпра. Це — елемент штучного берегоукріплення. З висновками науковців можна ознайомитися тут.», — сказав Возний.

З нових експериментальних ідей, на Оболонському острові втілені декілька дощових садків, й чудова ділянка з лучними квітами та травами, що знаходиться біля північного містка.

На цій ділянці зараз квітнуть маки, ехінацея, різні трави. Повну силу такі луки набирають з другого року висадження. Восени квіти самі насіюються на ділянці, заповнюючи прогалинки. У жовтні фахівці перейдуть до скошування, щоб місцина виглядала гарно.

КИЯНИ РЕКОРДНО ВИСЛОВИЛИСЯ ЗА ДІЛЯНКИ З ЛУЧНИМИ ТРАВАМИ ТА ЛОКАЦІЇ БЕЗ СКОШУВАННЯ ТРАВИ

За словами Олександра Івановича, нині в місті в пріоритеті заміна однорічних рослин й місць, де росте не якісний газон, на багаторічні лучні трави й квіти, які квітують весь теплий період року. Вони потребують меншого догляду, поливу, косіння.

«Щодо ділянок без скошування та з лучними травами, наведу приклади з нашого опитування, що пройшло у Київ Цифровому. В ньому взяли участь понад 40 тисяч киян. Це дуже крутий показник. Ми ставили наступні запитання: чи потрібно збільшувати кількість ділянок без скошування, ділянок з різнотрав’ям, що потрібно покращити у парках та скверах, чи перевіряють якість повітря за допомогою додатку у Київ Цифровому.

Були приємно вражені — майже 42 відсотки респондентів підтвердили, що регулярно перевіряють якість повітря через застосунок. Бачимо, що цей проєкт є вдалим. Нагадаю, що Київ наразі побудував найбільшу систему моніторингу якості повітря в Україні. Ця інформація в онлайн-режимі доступна киянам.

За те, щоб збільшити ділянки без скошування й з різнотрав’ям проголосувало 66 відсотків респондентів. Фактично понад 20 тисяч людей попросили масштабувати цей проєкт. Ми вже провели наради з КО «Київзеленбуд», райдержадміністраціями та Керуючими компаніями, проінформували їх про результати голосування та напрацьовуємо рішення про збільшення таких ділянок.

Стосовно парків також був гарний показник. Ми запитали: де і що вони б покращили. Отримали 23,5 тисячі пропозицій. Наразі їх опрацьовуємо. Але деякі тренди вже можна назвати. Це — збільшення кількості лав, смітників, частоти поливу й облаштування зрошувальних систем, влаштування освітлення в деяких парках. Щодо озеленення, то кияни висловилися за збільшення дерев, кущів, живоплотів. Були й пропозиції додати у парках WiFi. Будемо впроваджувати найбільш запитувані зміни в наших парках», — пояснив Олександр Іванович.

Процес створення нових ділянок без скошування вимагає організаційних заходів від міста, роз’яснювальної роботи.

«Є частина киян, які розуміють, чому не варто скошувати траву. А є частина, що скаржаться на 15-51 на безлад і зарості. У Дніпровському районі днями мешканці самотужки викосили таку ділянку. Тому інформаційні таблички або стенди стануть у нагоді. Ми в Берліні бачили, що частина парку викошена як партерний газон, де люди можуть займатися спортом, відпочивати, інша частина залишена з природним різнотрав’ям, квіточками, комахами.

Нині у Києві 65 локацій на 149 га — це ділянки без скошування. На наступний рік ми масштабуємо проєкт — до ініціативи долучатимуться Керуючі компанії, ОСББ, заклади освіти», — розповів Возний.

ЯКІ КАРАНТИННІ РОСЛИНИ ЗАХОПИЛИ СТОЛИЦЮ

Оболонь зокрема захоплює не тільки амброзія. Вздовж проспекту Івасюка спостерігається розповсюдження якірців сланких, ценхруса — рослин, травмуючих людей та тварин своїми дрібними малопомітними колючками. Багато амброзії. Рослини-прибульці витіснили місцеві види трав та квітів.

«Щодо амброзії, то її у Києві дуже багато. Зараз навіть йде мова про оголошення у Києві карантину для боротьби з цією рослиною.

КО «Київзеленбуд» збирає інформацію від комунальних організацій, у яких на балансових територіях зустрічається амброзія. В подальшому ці ділянки будуть оброблені спеціальним препаратом «Амбростоп», який повинен знищити цю рослину.

Під час роботи проводиться фотофіксація «до» і «після» обробки території. Єдине, хочу зазначити, що місто не може витрачати кошти на видалення амброзії на приватних територіях», — акцентував директор Департаменту захисту довкілля.

СИТУАЦІЯ З ТЕНДЕРАМИ ПО ОЗЕРУ СИНЄ: ЩО ГАЛЬМУЄПРОЦЕС РЕВІТАЛІЗАЦІЇ

«Двічі складалася дивна ситуація, коли пропозиція від учасників торгів з обрання підрядника перевищувала обсяги бюджетного фінансування. У нас по проєкту на це виділені 35 мільйонів гривень. Недавно учасник запропонував зробити цю роботу за 56 мільйонів гривень.

Або ж учасники конкурсу подавали документи, які не відповідають умовам. Також потрібно розуміти, що в роботі з бюджетними коштами підрядник завжди отримує оплату після виконання робіт а в умовах війни фінансування ще й затримується. Багато компаній розуміють ризики, що вони можуть виконати роботу, а кошти отримати потім, коли інфляція з’їсть їх прибуток, не заходять в такі закупівлі. Але ми закликаємо всіх бажаючих долучатися до цієї роботи — всі процедури є прозорими, публічними, відкритими. Наша мета знайти тих, хто відновить озеро Синє.

Нагадаю, на вимогу місцевих мешканців ми плануємо тільки розчистку джерел водойми, поглиблення дна. Благоустрій навколо зараз не планується. За висновками науковців, що проводили дослідження, можливо розчистити замулені джерела й протягом двох років озеро наповниться водою. Це не відбудеться одномоментно», — пояснив Олександр Возний.

***

Олександр Возний також розповів, що 5-6 жовтня у Києві відбудуться Дні адопції. Місто й надалі проводитиме масштабні заходи з прилаштування безпритульних тварин. Цього разу обіцяють більш потужну інформаційну кампанію із залученням інфлюенсерів, блогерів, телеканалів, щоби популяризувати ідею: тварину краще взяти з притулку, замість того, щоб купувати.

Читайте також: «Озеленення не можна ставити на паузу: Київзеленбуд відповів критикам висадки кущів та дерев».

Віктор ЯРОШЕНКО, газета «Хрещатик»