Музей війни прокоментував чутки про руйнування на тризубі «Батьківщини-матері»

Нещодавно у низці ЗМІ була оприлюднена інформація про те, що встановлений торік герб України на монументі «Батьківщина-мати» почав іржавіти через рік після встановлення і може невдовзі обвалитися.

Це повідомлення викликало неабиякий резонанс у суспільстві, враховуючи що той факт що директор Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України Ігор Кривцун в інтерв’ю у виданні LIGA.net зазначив:

«Тризуб приварили, але до нас ніхто не звертався. А проблема в тому, що там, де вони варили, — там вітер, там немає захисту, і всі ці шви під загрозою — вони вже жовті, хоч це і нержавіюча сталь. А нещодавно ми обстежили монумент дронами та побачили, що там вже є корозія», — розповів він.

Тризуб на щиті встановили до Дня Незалежності у 2023 році. Фото: Олексій Самсонов

Також він зазначив, що встановлення тризуба на щиті монумента не погоджували з фахівцями інституту. У результаті чого, вже за рік зварні шви вже пошкоджені корозією, оскільки зварювальні роботи повинні були виконуватися за технологією, розробленою фахівцями Інституту.

На цю заяву згодом відреагував автор герба, відомий скульптор Олексій Пергаменщик.

У своєму дописі у Facebook митець зазначив, що ці заяви є черговою маніпулятивними та не відповідають дійсності. Скульптор запевнив, що бачив якість виконання на всіх етапах та щодня був присутнім при зварюванні, тож процес відбувся з дотриманням усіх технологій.

«Особисто я, як автор барельєфа „Тризуб“ на щиті, переконаний що строк експлуатації мого дітища такий самий, як і в усього монументу, адже ідеологія проєкту передбачала ті ж матеріали та методику виконання та монтажу, які використовували 43 роки тому», — наголосив Олексій Пергаменщик.

Нещодавно «Вечірній Київ» завітав до Національного музею історії України у II світовій війні, де поспілкувався Олегом Кучерявим, заступником Генерального директора з господарської роботи, щоб з’ясувати в якому ж стані зараз знаходиться цей знаковий для українців символ.

Заступник директора Національного музею історії України в ІІ світовій війни Олег Кучерявий. Фото: Facebook-сторінка

— Пане Олеже, після оприлюднення інформації у ЗМІ про незадовільний стан елементу монумента, хочу перш за все запитати, чи відповідає ця інформація дійсності?

— Відверто кажучи, для колективу нашого музею заява директора Інституту електрозварювання імені Євгена Патона пана Ігоря Кривцуна стала несподіванкою.

Оскільки у серпні минулого року, коли завершилися монтажні роботи по заміні символіки на щиті, наш музей, усвідомлюючи усю відповідальність щодо складності таких робіт і технологічність процесів, а також значущість цієї події для українців, став ініціатором та замовив у Інституту електрозварювання імені Патона обстеження зварних швів в межах незалежного технологічного обстеження герба.

Тоді ж ми уклали господарські договори, щодо проведення обстеження за трьома методами: візуально-оптичним, капілярним і вихроструменевим, провівши також і хімічний аналіз швів.

За одним з цих трьох методів взагалі жодні відхилення від норми не були виявлені. Двома методами зафіксували локальні незначні відхилення, встановлені інститутом.

Про це фахівці Інституту повідомили нам у листопаді, надіславши звіт про виконання цих робіт. Можу запевнити, що жодного слова про ржавіння, чи про неможливість експлуатації, чи про аварійність, чи ще про якісь значні дефекти, в цьому звіті не було і немає. Цей звіт знаходиться у нас.

Результати цих досліджень виявили наявність незначних локальних недоліків, які жодним чином не впливають на експлуатацію металевих конструкцій. Тому усі ці чутки про буцім-то аварійність чи неможливість експлуатації жодним чином не відповідають дійсності.

— Чи планується найближчим часом якісь роботи щодо усунення цих недоліків?

— У липні цього року колектив музею уклав ще одну угоду з Інститутом електрозварювання імені Патона про повторне обстеження швів після усунення попередньо виявлених ними дефектів. Ці роботи заплановані орієнтовно десь на 12-22 серпня. За їх результатами, ми можливо отримаємо якусь додаткову інформацію.

— Також у низці публікацій ЗМІ зазначалося, що «незадовільний стан» тризуба був спричинений порушеннями чи його неналежним встановленням. Чи відповідає ця інформація дійсності?

— Можу запевнити, що усі роботи проводилися у повній відповідності до проєктної документації, в межах визначених кошторисів. За ходом виконання монтажних робіт проводився відповідний, як авторський, так і технічний нагляд. Крім того, самі зварювальні роботи були проведені відповідно до розробленої та прийнятої інструкції на проведення зварювальних робіт. Всі фахівці, які виконували роботи, робили контрольне зварювання. Крім того, всі елементи зварювання, обладнання, газ, електроди, які потребували сертифікати, всі ці документи є в виконавчій документації до проведення робіт. Тому жодних порушень там не було.

В Музеї раз на рік проводиться комплексне обстеження усіх споруд та об’єктів. Фото ілюстративне з архіву «Вечірнього Києва»

— Пане Олеже, розкажіть, як проходять комплексне обстеження музейних споруд та об’єктів?

— Звичайно. Щорічно наш музей виступає замовником роботи з обстеження всіх об’єктів, які знаходяться у нас на території. Це надзвичайно кропітка, але вкрай важлива робота, що дозволяє нам простежити стан, як самого монумента, так і інших скульптур та об’єктів. Окрім того, у нашому музеї є свої фахівці, які здійснюють щомісячний і плюс додатково сезонний контроль за станом будівель, за станом монумента.

Якщо не помиляюся, востаннє ці дослідження проводилися у 2022 році, коли ми замовляли Українському інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського проведення обстеження з метою з’ясувати технічні можливості із заміни радянської символіки.

Нагадаємо, що Заміна радянського герба на Тризуб на щиті скульптури «Батьківщина-мати» відбулася до річниці Незалежності України у 2023 році, в межах проєкту «Тризуб Батьківщини», ініційованого Міністерством культури та інформаційної політики.

До теми: монумент «Батьківщина-мати» декомунізують просто на очах: знімають серп та молот.

Віктор ЯРОШЕНКО, газета «Хрещатик»