«Для збереження артефактів Поштової площі нам потрібна реальна допомога, а не поради»: інтерв’ю з Валентином Мондриївським

Навіть не дивлячись на воєнний стан та першочерговість інших викликів робоча група з розробки плану завершення реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі активізувала діяльність. Одним з її головних завдань є врегулювання розбіжностей що до музеєфікації артефактів, які оголошені пам’яткою національного значення.

Незабаром група запропонує варіанти розв’язання проблеми з довгобудом. Замовлена експертиза стану підземного простору під площею.

Про це в інтерв’ю «Вечірньому Києву» розповів заступник голови КМДА, депутат Київради (фракція УДАР) Валентин Мондриївський.

МИ ГОТОВІ РЕАЛІЗОВУВАТИ ПРОЄКТ, АЛЕ ДЕРЖАВА МАЄ ВИЗНАЧИТИСЯ

— Кияни прагнуть почути, чи готова влада столиці до завершення багаторічної епопеї з реконструкцією Поштової площі?

— Хочу нагадати, що будь-яка влада, в тому числі й київська міська, виконує сервісну функцію — створює комфортні умови життя гостей та мешканців міста. Тому наше завдання полягає в тому, щоб фінальна версія подібних знакових та специфічних проєктів, таких як Поштова площа, була не тільки максимально функціональною, а й враховувала надважливі археологічні знахідки.

Звичайно, все, що можна зберегти як частину культури та підтвердження давньої історії столиці Київської Русі, ми обов’язково збережемо. Але підкреслюю: Київ — столиця країни, і збереження знахідок — це не лише київське завдання, а й пряма функція держави.

Ми, як влада, як депутати міськради, як представники громади міста, готові реалізовувати проєкт, координувати дії з Міністерством культури та інформаційної політики, опрацьовувати спільні рішення з тимчасовою спеціальною комісією (Тимчасова слідча комісія) парламенту, створеною для, я так сподіваюсь, координації роботи зі столичною владою. Проте ми не дозволимо просто перекинути на нас всю відповідальність, хоча в межах своїх повноважень ми її не боїмось, бо завжди робимо максимально все від нас залежне.

Тому питання музеєфікації, археології та збереження знахідок, безумовно, буде частиною роботи для міста. Але держава в особі Міністерства культури та інформаційної політики повинна чітко визначити:

1. Статус музею: державний чи муніципальний.
2. Хто приймає рішення про його створення.
3. Хто буде ним управляти.

Я говорю зараз про формальні речі. Всі ці моменти опрацьовуються для прийняття подальших рішень під час спільних нарад у робочій групі та на основі висновків фахівців.

ФАХІВЦІ МАЮТЬ НАКРЕСЛИТИ ПЛАН ДІЙ

— Тобто рішення про створення музею під Поштовою мають приймати на державному рівні, спираючись на висновки археологів, істориків та будівельників?

— Саме так. Наголошую: ні я, ні жоден з чиновників, окрім фахівців-археологів, не може визначити цінність артефактів, виявлених під час будівництва. Тому всі роботи були зупинені.

Далі тільки фахівці можуть сказати, де артефакти мають зберігатися: на тому ж місці, чи їх треба перемістити у музей, чи, можливо, варто створити новий? Ні я, ні активісти, ні депутати не володіють повноцінними знаннями, щоб дати чітку відповідь.

У робочій групі працюватимуть представники громадськості, депутатського корпусу, археологів, будівельників та істориків. Кожен дасть оцінку ситуації та запропонує рішення. Група оформить це у документ, який буде запропоновано усім учасникам процесу.

Міські служби отримають чіткий план дій та досліджень. Тільки після цього ми зможемо сказати інвестору: «Робіть так, пане інвесторе» І він, звісно, погодиться, адже мета у всіх спільна: відновити Поштову площу, зберігши всі знайдені артефакти.

Нагадаю, що робоча група була створена ще 5 років тому, але її роботі завадили COVID-19 та війна. Вона не була активною. Тому, за дорученням міського голови, декілька тижнів тому ми переглянули її склад, запросивши до участі всіх зацікавлених в ефективній роботі: фахівців Мінкульту, археологів, активістів, парламентарів. Їхні фахові рекомендації та ініціативи допоможуть знайти спільне розв’язання проблеми Поштової.

— Тобто процес добудови Поштової блокує відсутність чітких висновків та рішень?

— Юридично, так. Питання музею та добудови простору під площею тісно пов’язані. Музеєфікація — це вже частина інвестиційного проєкту, і один без одного вони неможливі. Тому питання з музеєм має бути вирішене першочергово, адже без нього неможливе завершення будівництва Поштової.

ЧИ МОЖЕ БУТИ НОВИЙ ПРОЄКТ ДОБУДОВИ ПІДЗЕМНОГО ПРОСТОРУ?

— Коли вирішиться питання з археологічною складовою, чи буде підземний простір таким, яким його задумав інвестор понад 10 років тому?

— Ні. Інвестор мав своє уявлення про простір, виграв конкурс, розробив проєкт, почав його реалізовувати, взяв на себе зобов’язання і виконував їх до виявлення археологічних знахідок. Тепер ситуація змінилася. Ніхто, окрім фахівців, не може чітко сказати, як правильно діяти далі. Ми всі — міська влада, активісти, інвестори — маємо право на свою думку, але не можемо підміняти собою фахівців.

Чи є сенс інвестору далі витрачати кошти? Впевнений, що він над цим думає, але амбіції завершити проєкт у нього безумовно є, і він це публічно підтверджує. Він не наполягає на тому, щоб все було саме так, як у його первинному проєкті, і готовий адаптуватися до нових реалій. Але, знову ж таки, без висновків фахівців він не може сформувати ці зміни. Коли ми (місто) та інвестор зрозуміємо, що робити з археологічними знахідками, тоді й з’являться нові реалії. І інвестор, теоретично, або погодиться з ними, або буде змушений приймати інші рішення, шукати варіанти.

МІСТО ЗАМОВИЛО ЕКСПЕРТИЗУ СТАНУ ПІДЗЕМНОГО ПРОСТОРУ

— Чи правда, що підземний простір під Поштовою в жахливому стані, з затіканнями та деградацією бетону на опорах, чи це чергова маніпуляція?

— Ні, це маніпуляція. Без фахової експертизи говорити про реальний стан об’єкта — це вводити суспільство в оману.

— А місто замовило експертизу на Поштовій?

— Так. Щоб дати відповідь на питання, чи є затікання, чи шкодять вони конструкціям, чи руйнуються ґрунти, чи є шкода спорудам метрополітену — зараз замовлена експертиза, і протягом місяця буде складено кошторис та зроблені висновки.

Таке дослідження створить гарне підґрунтя для подальшого прийняття рішень. Зокрема буде з’ясовано, чи потрібний ще час археологам для продовження досліджень, чи можна продовжувати там якісь будівельні роботи й чи не шкодитимуть вони археологічним знахідкам. Чи потрібно коригувати проєкт, адже, можливо, археологи скажуть: далі нічого рухати не можна. Тоді інвестор прийматиме матиме також підґрунтя для рішень. Зараз неможливо прогнозувати, чим це все закінчиться.

Головне наразі — зняти ризики, адже це недобудований об’єкт, який у такому стані залишати не можна.

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ПОДОЛУ З ДОБУДОВАНОЮ ПОШТОВОЮ

— Які перспективи у Подолу після добудови площі?

Моє бачення, як колишнього керівника Подільської РДА, таке: Поділ — це найцікавіша історична й туристична локація в столиці. Після перемоги ми обов’язково відновимо всі наші туристичні магніти.

А незавершений проєкт Поштової не дає можливості до кінця реалізувати більш цікавий глобальний проєкт туристичного маршруту, який би міг зробити всю вулицю Сагайдачного пішохідною. Це дало б можливість посилити туристичну привабливість, додати до ансамблю Подолу Поштову, подовжити маршрут до Скляного мосту, до Володимирської гірки й далі. І ми це втілимо.

До чого б я закликав всіх, хто нас читатиме, розбиратиме нас на новини: так само як ми зараз всі об’єднані й стримані незалежно від політичних вподобань заради перемоги над ворогом, так само маємо об’єднатися навколо добудови Поштової.

Я розумію, що думки у всіх різні, бажання різні, але ми повинні об’єднатися в єдиному спільному розумінні: Поштова площа має бути добудована. Якою вона буде у кінцевому результаті, що буде в середині — це питання майбутніх дискусій. Але незаперечним є усвідомлення, що всі мають зробити частину своєї роботи для завершення проєкту.

Всі мають хотіти розв’язати цю проблему. Тупикових ситуацій не буває. Завжди є вихід. Він може бути довший, складніший, дорожчий, для когось неприємний.

— Якщо будівельні роботи відновляться, чи може виникнути загроза метро?

— Ні, для метро немає загроз ні зараз, ні в будь-якій іншій ситуації. Навіть якщо Поштова-недобуд стоятиме ще 10 років (не дай Боже!) в такому стані, метрополітену це не загрожує.

Коли створювали первинний проєкт реконструкції Поштової, було враховано все, щоб на метрополітен будівництво не впливало: ніякі ґрунтові, річкові води — ніщо. У метрополітену є свої регламенти роботи, які робляться вчасно, а фахівці КП слідкують за станом тунелів.

Нагадаємо, станція метрополітену «Поштова площа» функціонує у звичайному режимі. Вона працює як для пасажирських перевезень, так і для цілодобового укриття населення під час повітряної тривоги. Маніпуляції щодо теми роботи станції створюють, щоб посіяти паніку.

Віктор ЯРОШЕНКО, газета «Хрещатик»