Вибух біля військкомату: РНБО спростувала чутки про смертницю

Російські спецслужби вербують людей в Україні задля скоєння диверсій проти військових, але дурять їх та прирікають на смерть або тривале ув’язнення.
Ворожі Telegram-канали поширюють фейк про те, що вибух у Миколаєві 14 лютого, внаслідок якого загинули двоє людей, нібито був помстою працівникам ТЦК та СП однієї із загиблих за мобілізацію її сина. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО.

Верифікувавши інформацію в Національній поліції України, Центр повідомляє, що загибла не мала синів мобілізаційного віку. Водночас у неї залишилися двоє синів: 2001 та 2011 років народження. Після перевірки особи старшого сина з’ясувалося, що він не є військовослужбовцем.
У ЦПД при РНБО зазначають, що російські спецслужби займаються вербуванням людей в Україні задля скоєння диверсій проти військових. російські спецслужби вербують для диверсій в Україні погано поінформовану молодь обіцянками легких грошей, але дурять їх та прирікають на смерть або тривале ув’язнення.
Як зазначив керівник ЦПД, офіцер Сил оборони України Андрій Коваленко, російські гру та фсб обіцяють диверсантам проти військових в Україні гроші, але дурять виконавців злочинів, не виплачують їх, і також не повідомляють виконавцям, що часто планують активізувати вибухівку, яку ті несуть, ще під час виконання терористами задачі російських кураторів.
«Вони шукають підлітків та погано поінформовану молодь, яка ведеться на легкі гроші, які обіцяють російські куратори, часто без конкретики (поїдь туди і віднеси пакунок). Завербованих диверсантів росіяни просто використовують та кидають», — зазначив керівник ЦПД.
Важливо розуміти, що диверсанти гарантовано або помруть, або надовго сядуть у найбільш короткі терміни, втративши майбутнє.
Віктор ЯРОШЕНКО, газета «Хрещатик»