«Ми хочемо дати Захисникам можливість отримати повний спектр послуг в одній установі»: інтерв’ю з Мариною Хондою про «Київ мілітарі хаб»
Столиця запроваджує не лише єдину платформу для Захисників та Захисниць — «Київ мілітарі хаб», а й електронний кабінет Захисника з-понад сотнею онлайн-послуг.
Київ працює над створенням комплексного центру підтримки ветеранів «Київ мілітарі хаб», куди зможуть звернутися Захисники, Захисниці, а також їхні сім’ї, щоб вирішити всі свої питання: від заповнення документів, оформлення пільг до медичної та психологічної реабілітації. Окрім цього, у місті планують запускати електронний кабінет Захисника.
Детальніше про нові платформи комунікації між ветеранами та владою журналісти «Вечірнього Києва» поспілкувалися із заступницею голови КМДА Мариною Хондою, яка опікується питаннями соціальної сфери.
«БЛИЗЬКО 100 000 КИЯН НАРАЗІ ВОЮЮТЬ НА ФРОНТІ»
— Марино Петрівно, почнімо з головного: скільки станом на сьогодні киян бере участь у бойових діях?
— Одразу зазначу, що ми знаємо лише орієнтовні цифри, оскільки багато підрозділів загальних цифр не подають. Або ж, наприклад, є тенденція, що людина прописана в Києві, але призвалася в іншому регіоні. Відтак, можемо говорити на підставі комунікації з родинами, із побратимами, спираючись також на інформацію від Київського міського центру допомоги учасникам АТО, що на сьогодні близько 100 тисяч мешканців Києва беруть участь у бойових діях. Але наголошу ще раз, що їх може бути у рази більше — принаймні, точно не менше. Тому що до 24 лютого минулого року у столиці було приблизно 32 тисячі учасників АТО/ООС.
— Чому важливе створення саме «Київ мілітарі хаб»? Раніше анонсували, що установа запрацює на базі Київського міського центру допомоги учасникам АТО. Розкажіть про це.
— У 2017-ому був створений Київський міський центр допомоги учасникам АТО, але фактично як юридична особа він запрацював лише орієнтовно з 2019-го. За поданням Київського міського голови ухвалено рішення провести реорганізацію і на його базі створити потужний заклад для роботи з ветеранами та їхніми родинами — центр комплексної підтримки учасників бойових дій «Київ мілітарі хаб», який працюватиме за принципом «єдиного вікна».
Після повернення з фронту бійці не повинні бігати по всіх установах, шукати, на що вони мають право, і які документи потрібно зібрати. Щоб цього уникнути, у мілітарі хабі будуть соціальні працівники, представники ЦНАПу для оформлення документів та кейсменеджер, який буде консультувати військових та членів їхніх сімей на кожному з етапів оформлення тієї чи іншої послуги.
Зараз активно набираємо новий штат. Якщо раніше там було 30 співробітників, то надалі буде близько 100. Плануємо три локації, які, до речі, уже теж визначені.
«ГОЛОВНЕ НАШЕ ЗАВДАННЯ — ЗРОБИТИ МІСЦЕ, ДЕ ВЕТЕРАНАМ БУДУТЬ ДОПОМАГАТИ ПОВЕРНУТИСЯ ДО ЦИВІЛЬНОГО ЖИТТЯ»
— Які послуги надаватимуть у «Київ мілітарі хаб»?
— Величезний спектр послуг. «Київ мілітарі хаб» — це буде єдиний простір для Захисників та Захисниць, а також членів їхніх родин, де вони зможуть отримати базові соціальні послуги, безкоштовну кваліфіковану первинну і вторинну юридичну допомогу та психологічну підтримку, фізкультурно-спортивну реабілітацію, інформацію про працевлаштування, пройти процедуру профорієнтації, курси підвищення кваліфікації чи опанувати нову професію.
Працюватиме тренажерний зал, плануємо залучати реабілітологів, масажистів. У хабах також буде передбачена підтримка родин загиблих, зниклих безвісти.
Я не хочу казати, що ідеться про такий собі ЦНАП для військових і їхніх родин, бо це більше, ніж ЦНАП. Це, дійсно, хаб, де можна отримати повний комплекс послуг. Головне наше завдання — зробити місце, де ветеранам будуть допомагати повернутися до цивільного життя.
«ВЕТЕРАНИ ПРАЦЮВАТИМУТЬ ІЗ ВЕТЕРАНАМИ»
— Раніше до роботи у Центрі АТО залучали лише учасників бойових дій або їхніх рідних. У «Київ мілітарі хаб» також плануєте такий підхід?
— Так. Щоб була максимальна довіра до працівників, у «Київ мілітарі хабі» будуть працювати винятково Захисники та Захисниці або їхні родичі. Тобто люди, які безпосередньо зіштовхувалися із такими ж викликами, як і потенційні відвідувачі хабу. Важливо, що всі працівники пройдуть спеціальні навчання.
Це складна робота — і психологічно, і морально. Далеко не всі готові до такої роботи. Ми розуміємо, що можна пофарбувати стіни, поставити обладнання, але якщо не буде фахівців, які зможуть працювати з ветеранами, то це ні про що. Люди — це основа будь-якої системи.
— Вище ви згадували про потужності хабу і зазначили, що кількість працівників зросте утричі. Але чи достатньо буде цієї потужності, щоб задовольнити потреби бійців після закінчення війни, як вважаєте?
— Не думаю. Ми подивимося на об’єми навантаження, але підозрюю, що будемо додатково залучати наші Vcentri HUB, враховуючи, що плануємо їх відкрити у всіх районах столиці. Звичайно, спортивну реабілітацію ми там не організуємо, але якісь консультації, комунікації, думаю, цілком.
Маємо розуміти: зараз триває війна і немає такої кількості коштів, які можна одразу витратити на будівництво об’єктів. А якщо це ще й реконструкція, то це ще й процедура, тривала у часі.
— Під час саміту ви говорили, що Київ як завжди перший, і на сьогодні немає аналогів мілітарі хабів. А хто йде перший, буде так чи інакше помилятися. Але наскільки мінімізує кількість цих помилок і допоможе налаштувати модель закордонний досвід. Окрім Ізраїлю.
— Є американська система, яку беруть за основу щодо реінтеграції ветеранів. Дуже багато пунктів звідти взяла держава. Американська система схожа з ізраїльською, тому я не можу сказати, що там є якісь новації.
У нас не буде все так просто, як у США чи Ізраїлі, бо там по-іншому вибудована система. Європейських прикладів також немає, хоч у країнах Європи є війська, які несуть миротворчу місію. Захист своєї держави, коли твої рідні під обстрілами, — це, погодьтеся, зовсім інше.
Насправді працювати над відкриттям «Київ мілітарі хаб» непросто, тому що вибудовувати будь-яку нову систему — це завжди складно, особливо, якщо немає нормативно-правових актів. Нам навіть наші ізраїльські колеги сказали, що ми вже почали видозмінювати їхні методики, тому за деякий час, імовірно, вони приїдуть до нас переймати досвід.
На сьогодні немає країни, чий досвід нам підходить. Нам залишається взяти все найкраще з того, що напрацьоване у світі, та інтегрувати, адаптувати це на рівні Києва.
Питання лише, що Київ не є окремим від держави. І, звичайно, ми залежні від рішень Міністерства оборони, Міністерства у справах ветеранів, Міністерства соціальної політики, Кабміну, нормативно-правових актів тощо. Але дуже добре, що в частині реінтеграції учасників бойових дій ми синхронно йдемо з Міністерством у справах ветеранів. Вони запускають пілотні проєкти у декількох регіонах, але те, що вони запускають на етапі пілоту, ми вже запускаємо на рівні столиці.
У березні Київрада затвердила міську цільову програму «Підтримка киян — Захисників та Захисниць України» на 2023-2025 роки, розроблену за ініціативою мера Києва Віталія Кличка. Я дуже рада, що ця Програма у нас комплексна з поєднанням усіх галузей і перша в Україні — у тому об’ємі та тій структурі.
— І підкріплена фінансово…
— Так, це дуже важливо. Ми вже прийняли не просто Концепцію, а затвердили міську цільову програму і закріпили все це коштами. Наголошу, що Програма, яку прийняли депутати, це конкретні кроки, які Київ має зробити для наших Захисників та Захисниць, і дуже добре, що ця робота вже стартувала.
Звичайно, людям потрібен результат: ось приміщення, ось послуга, ось реабілітація. Але для того, щоб цей результат з’явився, треба пройти цей невидимий шлях, який не можна відчути на дотик, але який потребує серйозної розумової роботи, налагодження комунікації між всіма службами.
Наприклад, у Програму залучено різні департаменти КМДА. Щоб вона діяла належним чином, включено, напевно, 70% нашого виконавчого органу. Зараз ми вже поступово «розшиваємо» цю програму і покроково починаємо її впроваджувати. Адже вона стосується різних сфер: соціальної, медичної, IT-сфери, підприємницької діяльності, навіть туризму, культури і спорту.
Сподіваюся, що на момент нашої Перемоги все буде готове, і нам буде що запропонувати нашим Захисникам та Захисницям. Хоч є речі, які працюють вже зараз. Але ми маємо створити їм умови, щоб вони змогли себе реалізувати. Не замикати їх у квартирі чи у приміщенні — ні. Ми хочемо дати їм можливості.
ПРО ЕЛЕКТРОННИЙ КАБІНЕТ
— Розкажіть ще, будь ласка, детальніше про електронний кабінет Захисника. Чому це важливо, на якому етапі розробка і як це працюватиме?
— Це наша колаборація з Департаментом інформаційно-комунікаційних технологій КМДА та іншими структурними підрозділами. Я дуже дякую колегам, що підтримали нас у цьому проєкті. Виникла ідея, щоб Захисники та Захисниці могли зареєструватися в особистому кабінеті і оформити всі ті послуги, які передбачені законодавством, не виходячи з дому.
Ідея електронного кабінету ще в тому, щоб військові, які перебувають на лікуванні, могли побачити дорожню карту, зрозуміти, що їх чекає після отримання УБД, проходження МСЕК.
У кабінеті буде зрозумілою мовою чітко прописано алгоритм дій. Ось, наприклад, я отримаю статус УБД і зможу тоді: перевчитися на ІТ-фахівця або отримати професію електрозварювальника, або піду займатися спортом. На сьогодні вже відцифровано понад 160 соцпослуг, тривають тестові роботи.
— Чи передбачене онлайн консультування?
— Ми запланували рубрику у форматі «запитання-відповідь», яка буде підключена до нашого центру по роботі із Захисниками та Захисницями. Там створений кол-центр для комунікації.
- Електронний кабінет — це теж ноу-хау для України, чи вже є міста, де така послуга працює?
— Електронний кабінет розробляється на рівні Кабінету Міністрів України. Ми вже включили усі соціальні послуги, передбачені містом, а потім вже будемо підтягувати ті, які запрацюють на рівні держави. Наш Департамент інформаційно-комунікаційних технологій добре комунікує з Міністерством у справах ветеранів України, тому все повинно працювати максимально злагоджено.
— На завершення, розкажіть, будь ласка, які ще проєкти, окрім названих, місто запроваджує для ветеранів?
— Ми з вами поговорили більше про зміну самої системи, але насправді ми багато зробили також і на рівні міської медицини для ветеранів. Є цілі відділення пластичної хірургії для військових. Зараз триває також реконструкція величезного приміщення, де будуть надаватися послуги реабілітації ветеранам. І зазначу, що робота йде шаленими темпами. У нас вирішене питання протезування, але зараз місто працює також над запуском біопротезування.
Що стосується пільг і компенсацій. Із важливого те, що ту соціальну підтримку, яку Київ надавав учасникам АТО/ООС, місто розширило на всіх учасників російсько-української війни.
Віталій Володимирович (Кличко — прим. ред.) подав рішення про розширення категорій людей, у бюджет заклали відповідні кошти, і нині Захисники та Захисниці отримують від міста ті ж самі пільги та компенсації, як і учасники АТО/ООС. У такий спосіб місто вкотре підтвердило свої цінності і позицію, що соціальний захист та підтримка Захисників та Захисниць для нас - у пріоритеті.
Віктор ЯРОШЕНКО, газета «Хрещатик»