Влада Києва ухвалила схему теплопостачання міста: чому це важливо

На пленарному засіданні Київрада ухвалила важливий документ — Схему теплопостачання м. Києва до 2030 року. Він розроблений із урахуванням сучасних європейських вимог та стандартів, а до роботи над ним залучались міжнародні експерти.

Детальніше про цей документ в інтерв’ю розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

НАВІЩО ПОТРІБНИЙ ДОКУМЕНТ

— Петре, нещодавно Київрада ухвалила Схему теплопостачання міста Києва до 2030 року. Навіщо столиці потрібен такий документ?

— Схема теплопостачання — важливий документ, який визначає основні принципи й перспективи розвитку теплоенергетичної системи столиці, яка потребує капітальної модернізації.

Будувалася система ще за радянських часів, в основному в середині минулого століття. Наприклад, найстарша ТЕЦ — Дарницька, споруджена у 1953 році. Тобто десятки років серйозних робіт, пов’язаних з оновленням тепломереж та об’єктів теплопостачання, не проводили. Наочні негативні наслідки цього ми спостерігаємо, в першу чергу, коли відбуваються аварії на теплових мережах у місті.

Попри скепсис багатьох, у 2018 році місто зробило кардинальний крок — повернуло теплоенергетичний комплекс Києва в управління міста, щоб розпочати масштабне оновлення. До цього він 17 років перебував в управлінні приватної компанії «Київенерго».

Сьогодні система централізованого теплопостачання Києва входить до трійки найбільших у Європі. Комплекс налічує понад 2,7 тисячі кілометрів тепломереж, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», майже 200 станцій теплопостачання та котелень.

Все це необхідно модернізувати і приводити до стандартів європейських директив. Виконувати роботи потрібно за чітко розробленим планом. На сьогодні цим планом є Схема теплопостачання, яку розробили науковці та міжнародні експерти на замовлення КМДА й ухвалила Київрада.

— Яка необхідність ухвалювати такий документ під час війни? Адже є більш актуальні проблеми…

— Документ почав розроблятися ще задовго до війни. Не ухвалювати його зараз — означає нівелювати всю проведену роботу. Крім того, Схема теплопостачання, як дороговказ для комплексної реновації, дає зелене світло для перемовин з міжнародними організаціями щодо залучення коштів на першочергове відновлення пошкодженої інфраструктури та подальшу модернізацію системи теплопостачання.

Ми бачимо, що для ворога об’єкти енергетичної системи є пріоритетними цілями і ракетні атаки спрямовані на них. Значна частина мереж та обладнання потребує ремонту й відновлення. І ці роботи будуть відображені у Схемі, але вже з урахуванням європейських стандартів та вимог безпеки, враховуючи досвід воєнної агресії.

ОСНОВНІ ЗАХОДИ

— Реалізацію яких основних заходів передбачає Схема теплопостачання?

— Найперше це — збереження і розвиток системи централізованого теплопостачання і гарячого водопостачання столиці. Останнім часом ведуться дискусії — потрібна чи не потрібна Києву централізована система теплопостачання. Але, як підтверджує практика великих європейських міст, централізована система теплопостачання — найбільш раціональна, надійна та екологічна для таких мегаполісів як Київ. Отож, її треба оновлювати та розвивати.

Великий комплекс заходів передбачений для підвищення надійності системи. Адже її зношеність колосальна — на деяких об’єктах сягає 80%. Навіть, попри те, що місто вже замінило велику кількість тепломереж — понад 400 км за три роки, роботи у цьому плані дуже багато.

У рамках Схеми теплопостачання у столиці ми продовжимо масштабне перекладення аварійних ділянок теплових мереж, забезпечимо заміну мереж з обмеженою пропускною здатністю та усунемо понаднормативний тиск теплоносія в мережах.

Схема передбачає й автоматизацію та диспетчеризацію виробничих процесів і системи обліку теплової енергії.

Та, найголовніше те, що вдасться досягнути високих стандартів надання послуг для мешканців столиці, мінімізувати аварійні випадки і перерви у наданні послуг.

— Впровадження заходів мабуть призведе і до поліпшення екологічної ситуації?

— Екологічна складова має велике значення. Зокрема, в Схемі теплопостачання запропоновано зменшити забруднення атмосферного повітря шляхом скорочення кількості малих котелень і приєднання їх до централізованої системи теплопостачання.

Передбачено й розширення впровадження технологій утилізації скидної теплоти димових газів. Також — зменшення транспортування теплової енергії вздовж мостів через Дніпро.

У документі йдеться й про підвищення подальшого використання традиційних та нетрадиційних джерел теплопостачання. У тому числі — використання сонячної енергії для генерації теплової енергії з встановленням сонячних колекторів на дахах будівель бюджетних установ.

Також планується умовний поділ території міста на певні зони зменшеного екологічного впливу системи теплопостачання. Наприклад, мова йде про відмову або суттєвє обмеження щодо спалення певних видів енергоресурсів у центральній частині міста, яка є найбільш забрудненою.

І це я назвав тільки основні напрямки. Загалом заходів заплановано дуже багато.

ФІНАНСУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ

— Чи можлива реалізація цих заходів під час військового стану?

— Так. Адже у цей документ закладені основні принципи розвитку системи теплопостачання. Тому під час відновлення пошкоджених окупантами об’єктів, ми повинні враховувати нові стандарти відповідно до ухваленої Схеми теплопостачання.

Але під час війни, якби ми не розробили і не прийняли цей документ, то міжнародний діалог з фінансовими організаціями-донорами і залучення інвестицій був би, практично, неможливий. А без допомоги міжнародних партнерів, враховуючи фінансові можливості нашої країни, говорити про масштабні роботи дуже складно.

— Які джерела фінансування заходів, передбачених Схемою?

— Джерела фінансування різні. Це і кошти міжнародних організацій, і фінансові вливання теплопостачальних підприємств, і фінансування з місцевого бюджету, спонсорські інвестиції.

Взагалі, по кожному конкретному заходу потрібно буде розробляти проєкт, визначати його вартість та джерела фінансування.

— Дякую за розмову!

Віктор ЯРОШЕНКО, газета «Хрещатик»