На старий житловий фонд Києва чекає реконструкція: депутати прийняли важливу програму

Як йдеться у пояснювальній записці до рішення Київради, загальний обсяг застарілого житлового фонду по місту Києву складає 5 395 будинків.

Кількість населення, що тут мешкає — майже 567 тисяч осіб. Ці будинки фактично вичерпали свій експлуатаційний ресурс та мають незадовільний технічний стан.

ЯКІ БУДИНКИ НАЛЕЖАТЬ ДО ЗАСТАРІЛИХ

Автори Програми весь застарілий житловий фонд розділили на чотири типи. Це:

• будинки історичного типу, періоду будівництва до І Світової війни;
• будинки барачного типу, переважно збудовані після ІІ Світової війни;
• будинки типу «сталінка», рядові і номенклатурні;
• будинки першого періоду індустріального домобудування (так звані «хрущовки»), панельні та цегляні.

За словами одного з ініціаторів прийняття рішення, депутата Київради Тараса Криворучка (фракція «Європейська солідарність») у Києві нараховується велика кількість історичних будинків, збудованих до 1920 року.

Більшість таких будинків-пам’яток використовуються як громадські будівлі, знаходяться під охороною держави та мають достатньо добрий технічний стан. Наприклад, «будинок з химерами» архітектора Городецького.

Проте, навіть попри статус пам’ятки, деякі мають надто ветхий технічний стан і знаходяться на межі руйнування (будинок Сікорського).

«Зважаючи на історико-архітектурну цінність таких будівель і неможливість застосування загальних підходів до реконструкції для їх відродження (оскільки мова має йти не про реконструкцію, а про реставрацію подібних об’єктів) в цій Програмі застарілі житлові будинки цього типу не розглядаються. Для такого типу застарілих будинків рішення мають прийматися індивідуально», — розповів Тарас Криворучко.

Будинки барачного типу споруджувались після ІІ Світової війни — як тимчасове помешкання. Тому будувалось воно без точних розрахунків, зі значною економією, з підручних матеріалів (зазвичай, з цегли зруйнованих будинків). Сьогодні такі будинки збереглися на Сирці, в Дарниці та, частково, на Чоколівці.

Забудова типу «сталінка» споруджувалась у 30-і та 50-і роки ХХ століття (період правління Сталіна). Будинки розділяються на два підтипи — рядові та номенклатурні. Такого житла є багато у центральних районах міста.

І нарешті — хрущовки. Їх у Києві найбільше. Ці будинки будувалися за програмою відновлення зруйнованого у роки ІІ Світової війни житлового фонду, започаткованою тодішнім керівником СРСР — Микитою Хрущовим (50-70-ті роки). З них 21% складають панельні будинки, 46% — цегляні, 33% — великоблочні.

НАВІЩО ПОТРІБНА РЕКОНСТРУКЦІЯ

Про це йдеться в основних положеннях Програми.

В Україні реальний термін експлуатації будівель періоду індустріального домобудування за найоптимістичнішими очікуваннями не може перевищувати 50-70-ти років.

Цей термін був, перш за все, встановлений виходячи з «життєвості» інженерних конструкцій, а також невисокої якості будівництва в цілому.

«Час робить свою справу, з кожним роком старі будівлі поступово руйнуються. Тому ми маємо знати, в якому технічному стані знаходиться застарілий житловий фонд міста і зокрема, кожен такий будинок», — розповідає депутат Київради Тарас Криворучко.

Продовження експлуатації таких будинків несе в собі не лише незручності, а й пряму загрозу, як для мешканців такого житла, так і для довкілля: руйнація, аварії зношених інженерних мереж, непристосованість для маломобільних груп населення, низька енергоефективність та невідповідність нормам тепло-, гідро- та звукоізоляції, неефективне використання територій.

«Застарілі житлові будинки потребують реконструкції. Найперше це пов’язано з поганими інженерними мережами. З точки зору економії краще було б комплексно виправити недоліки, ніж робити точковий ремонт», — так вважає інша ініціаторка прийняття рішення депутатка Київради (Єдність) Юлія Ярмоленко.

КОЛИ РОЗПОЧНЕТЬСЯ РЕКОНСТРУКЦІЯ

За словами депутата Криворучка, проводити реконструкцію житлових кварталів під час воєнного стану неможливо. Це як з економічної точки зору, так і з точки зору безпеки. На жаль, Київ систематично піддається ракетним атакам і сьогодні в пріоритеті міської влади питання як відновити пошкоджені обстрілами будинки та об’єкти, а не розвиток і будівництво.

«Але місту така Програма потрібна, щоб ми розуміли, які квартали після війни потрібно реконструювати. Реконструкція може відбуватися у різні способи. Наприклад, можлива модернізація — поетапна перебудова без відселення людей та компенсацій. А от будинки, які перебудовувати недоцільно, наприклад, барачного типу та хрущовки, підлягатимуть знесенню», — розповідає депутат.

Щоб визначити стан житлового фонду, потрібно провести його інвентаризацію. Це необхідно робити вже зараз, не чекаючи закінчення війни.

Отож, проведення інвентаризації є першим пунктом виконання Програми. Реалізацією цього питання займається Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Він має провести конкурс на визначення підрядних організацій.

На цей рік на проведення інвентаризації виділяється 15 мільйонів гривень.

«Після закінчення інвентаризації будемо на конкурсній основі визначати — по яких кварталах залучати інвесторів. Адже реконструкція житлових кварталів у перспективі здійснюватиметься виключно за кошти інвесторів, як закордонних, так і вітчизняних. Але всі ми чудово розуміємо, що зараз, коли Київ постійно обстрілюється, відшукати інвестора неможливо. Тому це робота на післявоєнний час», — підкреслив Тарас Криворучко.

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД

За словами урбаніста та архітектора Юліана Чаплінського, у Європі також є багато країн та міст, які свого часу були забудовані будинками на кшлат «хрущовок». Це — східна Німеччина, Польща, країни Балтії тощо.

Наприклад, у Німеччині реконструкцію будинків почали ще наприкінці 80-их минулого століття. Роботи проводили за бюджетні кошти спільно з коштами мешканців. Але на початку 2000-их технічний стан таких будинків погіршувався через старіння. І німці вирішили, що краще звести нове житло, аніж вкладати кошти у старі будівлі, які через 10-15 років зруйнуються остаточно.

А от в Польщі та країнах Балтії переважно реконструюють старе житло, а не зносять. Проводять інвентаризацію, складають план робіт і поступово реалізують його.

ЯКІ КВАРТАЛИ ПРОПОНУЮТЬ РЕКОНСТРУЮВАТИ ПЕРШИМИ

Перелік кварталів для проведення першочергової комплексної реконструкції:

• вул. Костянтина Заслонова, вул. Ялтинська, вул. Юрія Литвинського (кол. вул. російська), вул. Сімферопольська;
• вул. Волго-Донська, пров. Ігоря Качуровського, вул. Юрія Литвинського (кол. вул. російська), пров. Волго-Донський;
• вул. Волго-Донська, пров. Волго-Донський, вул. Тростянецька, вул. Вереснева;
• просп. Юрія Гагаріна, вул. Павла Усенка, вул. Івана Сергієнка, вул. Володимира Сосюри;
• вул. С. Стальського, вул. Курнатовського, вул. П. Запорожця, бульв. Перова;
• вул. Миколи Кибальчича, бульв. Перова, вул. Валентина Сєрова;
• вул. Осиповського, вул. Межова, вул. Івана Їжакевича, вул. Світлицького;
• вул. Стеценка, вул. Івана Виговського (кол. вул. Маршала Гречка), вул. Квітникарська (північна межа мікрорайону Квітництво-2), вул. Всеволода Змієнка, вул. Всеволода Змієнка до вул. Стеценка (східна межа мікрорайону Квітництво-1);
• вул. Депутатська, бульв. Академіка Вернадського, вул. Василя Алексухіна, вул. Генерала Вітрука;
• вул. Волинська, вул. Очаківська, вул. Керченська, вул. Донецька;
• вул. Керченська, вул. Очаківська, вул. Левка Мацієвича, вул. Донецька;
• вул. Левка Мацієвича, вул. Мартиросяна, вул. Джеймса Мейса, вул. Донецька;
• вул. Максима Берлинського, вул. Щусєва, вул. Бориса Житкова, вул. Юрія Глушка (кол. вул. Подвойського);
• вул. Щусєва, вул. Максима Берлинського, вул. Ризька;
• вул. Максима Берлинського, вул. Щусєва, вул. Академіка Грекова, вул. Ризька.

Також Київрада затвердила дуже важливе для міста рішення — Схему оптимізації систем водопостачання та водовідведення столиці.

Віктор ЯРОШЕНКО, газета «Хрещатик»